ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ У МІЖНАРОДНОМУ РОБІТНИЧОМУ РУСІ НАПЕРЕДОДНІ ТА ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: лист. 26, 2019
DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2019-9-4

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О.О. Малець
Н.Б. Малець

Анотація

Проаналізовано особливості створення та діяльності міжнародних лівих об’єднань у першій третині ХХ ст., з’ясовано особливості діяльності ІІ Інтернаціоналу напередодні та в роки
Першої світової війни, охарактеризовано ідеологічні суперечності між соціалдемократичними партіями у цей період. Виокремлено причини розколів у ІІ Інтернаціоналі, охарактеризовано процеси, які передували утворенню ІІІ Інтернаціоналу (Комуністичного Інтернаціоналу) і Робітничого Соціалістичного Інтернаціоналу. Досліджено причини поділу у Другому Інтернаціоналі, процеси формування Третього Інтернаціоналу (Комуністичний Інтернаціонал) та Робочого Соціалістичного Інтернаціоналу та порівняно організаційні структури Комінтерну та Робочого Соціалістичного Інтернаціоналу. Відзначається, що після Жовтневої революції в Росії більшовики все більше впливали на світовий лівий рух. Пропагуючи ідеї соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, за ініціативою В. Леніна вони утворили Третій Інтернаціонал, об’єднуючи комуністичні партії. Після утворення Комінтерну низка лівих соціалістичних партій розірвали стосунки з Інтернаціоналом. Центристські партії, які відхиляли умови більшовиків, з середини 1920-х рр. об’єдналися навколо двох центрів: Другого Інтернаціоналу (Лондон) і Віденського 2½ Інтернаціоналів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Малець, О. і Малець, Н. (2019) «ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ІДЕЙНО-ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ У МІЖНАРОДНОМУ РОБІТНИЧОМУ РУСІ НАПЕРЕДОДНІ ТА ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ», Проблеми всесвітньої історії, (9), с. 90–112. doi: 10.46869/2707-6776-2019-9-4.
Номер
№ 9 (2019): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Розділ
Статті
Біографії авторів

О.О. Малець

Малець Олександр Омелянович – доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри суспільних дисциплін та фізичної культури Мукачівського державного університету.

Н.Б. Малець

Малець Наталія Богданівна – кандидат історичних наук, доцент кафедри громадського здоров’я та гуманітарних дисциплін ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Посилання

Pazhytnov K.A. Rabochee dvyzhenyy v Rossyy. – Spb, 1906. – 80 s.

Hejsan M.L. Rabochee dvyzhenye v Rossyy. – Petrograd, 1917. – 56 s.

Bochkarev V.N. Ocherk ystoryy revoljucyonnogo dvyzhenyja v Rossyy (XVII–XX vv.). – M., 1918. – 192 s.

El'nyckyj A.E. Ystoryja rabochego dvyzhenyja v Rossyy: V 2 ch. – Petrograd, 1918-1919. Ch. 1. – 195 s.; Ch. 2. – 176 s.

Koz'myn B.P. Zarozhdenye rabochego klassa v Rossyy y ego pervye shagy. – M., 1918. – 22 s.

Molchanov Ju. Komyntern: u ystokov polytyky edynogo proletarskogo fronta. – M., 1990.

Shyrynja K.K. Ydeja myrovoj revoljucyy v strategyy Komynterna // Novaja y novejshaja ystoryja. – 1995. – № 5. – S. 24-27.

Kryvoguz Y.M. Rabochyj socyalystycheskyj Ynternacyonal (1923-1940). – M.: Vysshaja shkola, 1979. – 180 s.

Lejbzon B.M., Shyrynja K.K. Povorot v polytyke Komynterna. Ystorycheskoe znachenye VII kongressa Komynterna. – M.: Mysl', 1975. – 323 s.

Begej I. Ukrai'ns'ka social-demokratija (livycja): istorija, teorija, osoby : monografija. – L'viv: LBI NBU, 2005. – 350 s.

Vasjuta I. Politychna istorija Zahidnoi' Ukrai'ny (1918-1939). – L'viv: Kamenjar, 2006. – 135 c.

Golub A.I. Ukrai'ns'ka social-demokratija i problemy samovyznachennja Shidnoi' Galychyny: mizhnarodnyj aspekt. Ukrai'na: kul'turna spadshhyna, nacional'na svidomist', derzhavnist'. L'viv, 2000. – Vyp. 6. – S. 281-284.

Zajcev O. «Orijentacija na Shid» v ukrai'ns'komu nacional'no-derzhavnyc'komu tabori Galychyny (1920-i roky). Chetvertyj mizhnarodnyj kongres ukrai'nistiv. – Odesa – Kyi'v – L'viv, 1999. – S. 9-12.

Komar V. «Ukrai'ns'ke pytannja» v polityci urjadiv Pol'shhi (1926-1939 rr.) // Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal. – 2001. – № 5(440). – S. 120-128.

Krasivs'kyj O. Galychyna u pershij chverti HH st. Problemy pol's'ko-ukrai'ns'kyh stosunkiv. – L'viv: vyd-vo LFUADU, 2000. – 416 s.

Kondratjuk K. Dyskusijni pytannja istorii' ZUNR // Ukrai'na: kul'turna spadshhyna, nacional'na svidomist', derzhavnist'. Vyp. 18: Zahidnoukrai'ns'ka narodna respublika: Do 90-richchja utvorennja. – L'viv: In-t ukrai'noznav. im. I. Kryp’jakevycha NAN Ukrai'ny, 2009. – S. 710-717.

Kugutjak M. Istorija ukrai'ns'koi' nacional-demokratii' (1918-1929). – Kyi'v; Ivano-Frankivs'k: Plaj, 2002. – T. 1. – 534 s.

Kul'turno-cyvilizacijnyj prostir Jevropy i Ukrai'na: osoblyvosti stanovlennja ta suchasni tendencii' rozvytku / Za zag. red. A.I. Kudrjachenko // Kol. monografija. – Instytut jevropejs'kyh doslidzhen' NAN Ukrai'ny. – K.: Universytet «Ukrai'na», 2010. – 405 s.

Kucherepa M. Ukrai'ns'ki nacional'ni partii' na Volyni (1921-1939 roky). – Luc'k: Volyns'kyj nacional'nyj universytet im. L. Ukrai'nky, 2011. – Ch. 1. – 303 s.

Lytvyn M. ZUNR i Galyc'ka SRR u geostrategii' bil'shovyc'koi' Rosii' // Ukrai'na: kul'turna spadshhyna, nacional'na svidomist', derzhavnist'. Vyp. 18: Zahidnoukrai'ns'ka narodna respublika: Do 90-richchja utvorennja. – L'viv: In-t ukrai'noznav. im. I. Kryp’jakevycha NAN Ukrai'ny, 2009. – S. 101-118.

Malyk Ja. «Galyc'ke dijstvo» bil'shovykiv u 1920 roci: Narysy istorii' Galyc'koi' SRR. – L'viv: PAIS, 2012. – S. 57-58.

Pater I. Sojuz vyzvolennja Ukrai'ny. Problemy derzhavnosti i sobornosti. – L'viv: Instytut ukrai'noznavstva NAN Ukrai'ny, 2000. – 346 s.

Ukrai'ns'ka social-demokratija v suspil'no-politychnomu zhytti ZUNR (lystopad 1918 r. – lypen' 1919 r.). Ukrai'na: kul'turna spadshhyna, nacional'na svidomist', derzhavnist'. L'viv, 2009. – Vyp. 18. – S. 216-228.

Slyvka Ju. Storinky istorii' KPZU. – L'viv: Kamenjar, 1989. – 94 s.

Kuczyński J. Der Ausbruch des ersten Weltkrieges und die deutsche Sozialdemokratie. – Berlin, 1957. – 300 s.

Lenyn V.Y. Zadachy revoljucyonnoj socyal-demokratyy v evropejskoj vojne. Polnoe sobranye sochynenyj, yzd. 5-e, Tom 26. – M.: Yzdatel'stvo polytycheskoj lyteratury, 1969. – S. 1-7.

Bernstein E. Die Internationale der Arbeiterklasse und der europäische Krieg. – Tübingen, 1915. –S. 28-37.

Akselrod P. Die Krise und die Aufgaben der internationalen Sozialdemokratie. – Zürich, 1915. – S. 67.

Braunthal J. Geschichte der Internationale. T. I. – Hannover, 1961, T. II. – S. 53.

Scharlau W.B. Parvus-Helphand. Eine polische Biographie. – Berlin, 1964. – 371 s.

Gankin O., Fischer H. The Bolsheviks and the World War. The orgin of the Third International. – Stanford, 1960 – P. 264-266.

Tiemkin J.G. Lenin i mieżdunarodnaja socjaldemokracja 1914-1918. – Moskwa, 1968. – S. 588-593.

Humbert-Droz J. Der Krieg und die Internationale. Die Konferenzen von Zimmerwald und Kienthal. – Europa Verlag, 1964. – 150 s.

Wohlgemuth H. Deutschland und die deutsche Arbeiterbewegung von der Jahrhundertwende bis 1917. – Berlin, 1963. – 455 s.

Bartel W. Lewica niemieckiej socialdemokracji w walce przeciwko militaryzacji i wojnie. – Warszawa, 1963. – 58 s.

Wanderberg M. Wzlot i upadek Karola Kautskiego. T. II. – Kraków, 1972. – 349 s.

Prager E. Geschichte der USPD. – Berlin, 1921. – 290 s.

Czubiński A. Stanowisko socjaldemokracji niemieckiej wobec polityki kolonialnej II Rzeszy w latach 1876-1914. – Poznań, 1966. – S. 240.

Braunthal J. Victor und Friedrich Adler. Zwei Generationen Arbeiterbewegung. – Wien, 1965. - S. 218.

Cole G.D.H. A History of Socialist Thought. Vol. IV. Communism and Social Democracy 1914-1931. – London, 1958. – 407 p.

Krupska N. Wspomnienia o Leninie. – Warszawa, 1958. – 345 s.

Tomicki J. Rozpad Międzynarodówki Młodzieży Socjalistycznej i próba jej odbudowy po zakończeniu I wojny światowej // Pokolenia. – 1971. – № 4. – S. 12.

Manfred A. Cymmerval'dskoe dvyzhenye v shvejcarskoj socyal-demokratyy // Proletarskaja revoljucyja. – 1929. – № 7(90).

Pervaja Cymmerval'dskaja konferencyja. Ofycyal'nye dokumenty. – Pg., 1915. – S. 21.

Lademacher H. Die Zimmerwalder Bewegung. T. I. Protokolle. – Paris, 1967. – S. 265-268, 271.

Zynov'ev G., Lenyn V. Protyv techenyja: sb. st. yz «Socyal-demokrata», «Kommunysta» y «Sbornyka socyal-demokrata». – M.; Pg., 1923. – S. 353-354.

Lenin W.I. Wniosek Komitetu Centralnego SDPRR na II konfederację socjalistyczną. Dzieła. T. 22. – Warszawa, 1950. – 500 s.

Reisberg A. Lenin und die Zimmerwalder Bewegung, Dietz, - Berlin, 1966. – 322 s.

Tych F. PPS-Lewica w latach wojny 1914-1918. – Warszawa, 1960. – 160 s.

Sed'maja («Aprel'skaja») vserossyjskaja y obshhegorodskaja konferencyja RSDRP (b): aprel' 1917 g. – M.; L., 1934. – 200 s.

Scheidemann Ph. Memoiren eines Sozialdemokraten. T. I-II. – Dresden, 1928. – 560 s.

Balabanoff A. Die Zimmerwalden Bewegung 1914-1919. Archiw für Geschichte des Sozialismus und der Arbeiterbewegung. XII Jahrg. – Leipzig, 1926. – S. 364-365.

Scheidemann Ph. Der Zusammenbruch. – Berlin, 1921. – 233 s.

Scharlau W. B., Zeman Z. Freibeuter der Revolution. Parvus-Helphand. Eine polische Biographie. – Köln 1964, 352 s.

Mogilewskij S.A. Wosstanowlenije II Internacjonala. – Leningrad, 1963. – 370 s.

Knebel J. SPD wobec sprawy polskiej (1914-1918). – Warszawa, 1967. – 253 s.

Internatonaler Sozialisten Kongress zu Stuttgart 18. bis 24. August 1907. – Berlin, 1907. – S. 105.

Invitation á la Conférence Socialiste internationale de Stockholm (15 août 1917 et jours suivants). CA KC PZPR, 150/III/18a.

Lademacher H. Die Zimmerwalder Bewegung. Protokolle und Korrespondenz. – The Hague, Mouton, 1967. – Vol. 2. – 540 s.

Memorandum on War Aims. Inter-Allied Labour and Socialist Conference. – London, 1918. – 70 s.

Adler V. Briefwechsel mit August Bebel und Karl Kautsky. Gesammelt und erläutert von Friedrich Adler. – Vienna, 1954. – S. 659-660

Ebert F. Antwort an Henderson. Zur Frage der internationalen Konferenz // Vorwärts. – 18.09.1918. – Nr. 257. – S. 2.

Jedność Robotnicza. – 29.09.1918. – Nr. 39. – S. 6.