Танатологія та анатомія французького хірурга Марі Франсуа Ксав’є Біша

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ю.А. Добролюбська

Анотація

Французький хірург і анатом Марі Франсуа Ксав’є Біша заснував дисципліну гістологію та вивчення тканин, іноді його називають «батьком описової анатомії». Біша опублікував чотири основні праці, які створили міцний плацдарм для подальшої трансформації медицини через фізіологічні дослідження. Його класифікація тканин дала нову елементарну одиницю для розуміння хвороби, і в певному сенсі заклала основи для розвитку гуморальної патології – ідеї, що хвороба зумовлена дисбалансом основних гуморальних речовин. Біша перебував під сильним впливом П’єра Дезо, відомого хірурга і професора. Лікарський талант Біша був швидко помічений сучасниками і він став не тільки найціннішим учнем Дезо, але й його близьким другом та послідовником. Дезо переважно був практичним хірургом, але Біша адаптував його методи і підхід до фізіології. У 1798 р. Біша почав публікувати праці про можливу класифікацію різних тканин окремо від органів, які вони утворюють. Книга «Трактат про мембрани та оболонки» була опублікована в 1799 р., а через два роки він випустив «Загальну анатомію в застосуванні до фізіології та медицини». Взяті разом, ці роботи виражають значне спрощення уявлень про причини хвороб взагалі. Відзначається також провідна роль Біша в розвитку гістології. Класифікуючи двадцять один вид тканин, Біша покладався на їх зовнішній вигляд, а також на визначення того, як кожен вид реагував на хімічні речовини та інші способи розкладання. Він замочував тканину, випікав її, кип’ятив, сушив і спостерігав, як вона гниє. Він досліджував, як вона реагує на кислоти та будь-які впливи. Публікація «Фізіологічних досліджень життя і смерті» у 1800 р. стала втіленням ще більшої мети Біша – переосмислення фізіології. Біша пішов двома шляхами. Він перейняв і розширив класифікаційну діяльність, яка розвивалася в медицині протягом XVIII століття. Крім того, використовуючи свій досвід у хірургії та розтині, він застосував експериментальні процедури для розуміння функцій тканин. Перехід від таксономії до розуміння функції в науці є досить поширеним явищем, але зрідка кому вдається досягти і того, і іншого.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Добролюбська, Ю. (2025) «Танатологія та анатомія французького хірурга Марі Франсуа Ксав’є Біша», Проблеми всесвітньої історії, (30), с. 191–198. doi: 10.46869/2707-6776-2025-30-11.
Розділ
Статті
Біографія автора

Ю.А. Добролюбська

Добролюбська Юлія Андріївна – доктор філософських наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії та методики її навчання Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського.

Посилання

Bichat Xavier. (1801). Anatomie générale: appliquée à la physiologie et à la médecine. Paris: Brosson, Gabon et Cie. [Online]. Available from: http://www.archive.org/details/anatomiegenerale12bich [In French].

Barbara, J. G. (2016). Biological generality and general anatomy from Xavier Bichat to Louis Antoine Ranvier. The Oxford Handbook of Generality in Mathematics and the Sciences. Oxford UP. pp. 359-384. [In English].

Perdicoyianni-Paleologou H. (2024). Xavier Bichat and there novation of the pathological anatomy. Journal of Medical Biography, 32(1), pp. 89-96. [In English].

Clarac, F., Barbara, J. G., Broussolle, E., Poirier, J. (2012). Figures and institutions of the neurological sciences in Paris from 1800 to 1950. Introduction and Part I: Neuroanatomy. Revue Neurologique. 68(1). pp. 2-14. [In English].

Haigh, E. (1975). The roots of the vitalism of Xavier Bichat. Bulletin of the History of Medicine, 49(1), pp. 72-86.[In English].

Haigh, E. (1984). Xavier Bichat and the medical theory of the eighteenth century. Medical History. Supplement, 4, pp. 1-146. [In English].

Shoja, M. M., Tubbs, R. Sh., Loukas, M., Shokouhi, G., Ardalan, M. R. (2008). Marie-François Xavier Bichat (1771-1802) and his contributions to the foundations of pathological anatomy and modern medicine. Annals of Anatomy, 190(5), pp. 413-420. [In English].

Hwang, S. (2012). Xavier Bichat’s Medical Thought in the Historical Context of French Vitalism. Korean Journal of Medical History, 2(1), pp. 141-170. [In English].

Androutsos, G., Diamantis, A., Vladimiros, L. (2007). Cancer’s conceptions of Marie François Xavier Bichat (1771-1802), founder of histology. Journal of BUON, 12, pp. 295-302. [In English].

Dobroliubska, Yu.A. (2020). Z istorii zhyttia ta vynakhodu poviazky frantsuzkoho khirurha Piera-Zhozefa Dezo. Virtus: Scientific Journal / Editor-inChief M.A. Zhurba – June # 45, s. 199-201. [In Ukrainian].

Forrester, J. M. (1994). The homoeomerous parts and their replacement by Bichat’s tissues. Medical History, 38(4), pp. 444-458. [In English].

Fye, W. B. (1996). Marie-François-Xavier Bichat. Clinical Cardiology, 19(9), pp. 760-761. [In English].

Klüppel, L., Marcos, R. B., Shimizu, I. A., Da Silva, M. A. D. (2018). Complications associated with the bichectomy surgery. Revista Gaúcha de Odontologia, 66(3), pp. 278-284. [In English].

Lagiera, A., Alshawarebb, F., Layounc, W., Lagierc, J.-P. (2020). Le corps adipeux de la joue dans la reconstruction des pertes de substances postérieures de la cavité buccale. Revue de Stomatologie et de Chirurgie Maxillo-faciale, 111(3), pp. 152-154. [In French].