ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ «ВСЕСВІТНИКИ» ПІЗНЬОРАДЯНСЬКОГО ЧАСУ У СПОГАДАХ СЕРГІЯ ПЛОХІЯ

Анотація

Розвиток вітчизняної історичної науки привертає пильну увагу сучасних дослідників, адже дослідження «коріння» дозволяє зрозуміти сучасний стан речей в історичній науці. Вивчення окремих корпорацій істориків за напрямками їх досліджень дає можливість проаналізувати внутрішній розвиток вітчизняної та світової історичної науки. Дані дослідження можливо здійснювати завдяки залученню та синтезу широкого кола джерел. Вивчення корпорації українських радянських істориків відкриває перед дослідником додаткові перспективи у розширенні джерельної бази, а саме сприяє створенню нових джерел – спогадів. У даній публікації наведено спогади українсько-американського історика Сергія Плохія про цех дніпропетровських «всесвітників». У дніпропетровський період життя історик входив до його складу та деякий час його очолював. Спогади введені до наукового обігу, викладені автором із декількох перспектив – як студента і співробітника, а пронизує ці дві перспективи третя – автобіографічна.

З студентської перспективи Сергій Плохій пояснює чому почав спеціалізуватися за кафедрою всесвітньої історії, характеризує свої стосунки з науковим керівником Юрієм Мициком, відзначає яку роль у його науковій біографії відіграв завідувач кафедри всесвітньої історії 1940-1950-х рр. Яків Рубін. Дає характеристику викладачам кафедри, зокрема професору Василю Сиротенко. Перспектива працівника показує стосунки у середині викладацького колективу кафедри, особливо між різними поколіннями. Дає характеристику своїм науковим зацікавленням та досвіду викладацької і адміністративної роботи. Веде мову про зародження нового дослідницького напрямку кафедри всесвітньої історії – історія німецької діаспори та початок підготовки дисертаційних досліджень з цього напрямку. Відзначає причини з яких довилося залишити Дніпропетровський університет та розпочати академічну кар’єру на Заході.