Обговорення в Британському парламенті тенденцій та еволюції європейської безпеки (1990-2010 рр.)

Анотація

Стаття присвячена обговоренню питань європейської безпеки в Британському парламенті у постбіполярний період. Після розпаду Радянського Союзу перед британським істеблішментом постало питання про перегляд зовнішньополітичної доктрини Сполученого Королівства з метою адаптувати її до реалій постбіполярної доби. Протягом розглянутого періоду парламентарії обговорювали майбутню роль НАТО після розпуску його стратегічного супротивника – Організації Варшавського договору. Політичний істеблішмент Великої Британії продовжував вважати військовий блок НАТО основою євроатлантичної системи колективної безпеки. Після зникнення прямої стратегічної загрози з боку СРСР у британського уряду виникли певні складнощі з формулюванням стратегічної мети існування Північноатлантичного альянсу. Іншим важливим питання було створення Європейського Союзу, його майбутнє розширення у Центрально-Східній Європі та формулювання найкращого підходу Великої Британії до європейської політики в нових умовах. В британському парламенті простежувалася стратегічна згода стосовно того, що концепція «Європи націй» найкраще відповідає інтересам Сполученого Королівства. Британський уряд стримував спроби Франції та ФРН перетворити ЄС на федеративну наддержаву. Водночас британському істеблішменту довелося шукати рішення для врегулювання етнічних конфліктів на Балканському півострові, що знайшло своє відображення в гострих дебатах в обох Палатах Парламенту. У випадку з ухваленням рішень про військові інтервенції у зонах регіональних конфліктів доступні документальні джерела підтверджують, що британський істеблішмент початково бажав уникнути військового втручання у Балканську кризу. Однак унаслідок зростання тиску з боку союзників, які почали нести економічні та репутаційні втрати, британський уряд був змушений переглянути своє ставлення до цієї проблеми. Гуманітарна інтервенція в Косово заклала прецедент який пізніше був використаний для обґрунтування інтервенцій до Афганістану та Іраку. Окрім того на парламентських засіданнях обговорювалися Нагірно-Карабаський конфлікт та війни в Грузії.