ДЕЗІНТЕГРАЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ПРИКЛАДІ ВПЛИВУ ЛАТВІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЧИННИКА
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті розкриваються дискусії 1914-1918 рр. щодо створення національних автономій в неросійських регіонах Імперії, коли Перша світова війна перетворила національне питання на
надзвичайно актуальне як для центрального уряду, так і для національної еліти; аналізується діяльність латвійських національно-демократичних лідерів задля вирішення національного
питання в своїх регіонах. Багато з представників латвійської еліти вважали за краще обрусіти, проте інші, національно-орієнтовані, постали носіями національної самосвідомості
свого народу, очоливши національний рух за самовизначення. Обрані національні земельні ради започаткували відповідні реформи, в той час як більшовики, які також були присутні в
зазначених радах, доклали зусиль, аби підірвати створення автономій. Розпад Установчих зборів у січні 1918 р. ознаменував кінець надій на національні автономії в складі Російської
Демократичної Федеративної Республіки.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Komzolova A.A. Politika samoderzhaviya v Severo-Zapadnom krae v epokhu Velikikh reform. – M., 2005. – 380 s.
Miller A.I. Yazyk, identichnost' i loyal'nost' v politike vlastey Rossiyskoy imperii // Rossiya i Baltiya: Ostzeyskie gubernii i severozapadnyy kray v politike reform Rossiyskoy imperii. 2-ya polovina XVIII v. – KhKh v. – M., 2004. – S. 142-155.
Nazarova E.L. Natsional'nyy vopros kak faktor raspada Rossiyskoy imperiyu Latviya i Estoniya na puti k nezavisimosti (1914-1917) // Al'manakh severoevropeyskikh i baltiyskikh issledovaniy. – Vyp. 3. – 2018. – S. 73-109. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: https://cyberleninka.ru/article/n/natsionalnyy-vopros-kak-faktor-raspada-rossiyskoy-imperii-latviya-i-estoniya-na-puti-k-nezavisimosti-1914-1917
Suni R.G. Natsional'naya politika // Kriticheskiy slovar' russkoy revolyutsii: 1914–1921. – SPb., 2014. – S. 617-623.
Vortman R. «Ofitsial'naya narodnost'» i natsional'nyy mif rossiyskoy monarkhii XIX veka // ROSSIYa / RUSSIA. – Vyp. 3 (11). Kul'turnye praktiki v ideologicheskoy perspektive. Rossiya, XVIII – nachalo XX veka. – M., 1999. – C. 233-244.
Natsional'nyy vopros v programmnykh dokumentakh politicheskikh partiy, organizatsiy i dvizheniy Rossii, nachalo XX v.: dokumenty i materialy // Red. I.V. Nam. – Tomsk: Izd-vo nauch.-tekhn. lit., 1998. – S. 56-57.
Boduen de Kurtene I.A. Vozmozhno li mirnoe sozhitel'stvo raznykh narodnostey v Rossii? // Otechestvo: Puti i dostizheniya natsional'nykh literatur Rossii: Natsional'nyy vopros. – T. 1. – SPb., 1916. – S. 9-21.
Kar'yakharm T. Estonskaya burzhuaziya, samoderzhavie i dvoryanstvo v 1905-1917 gg. – Tallin, 1987. – S. 228.
Nazarova E.L. Perevody s latyshskogo na russkiy v epokhu zakata imperii. 1914-1917 gg. // Rossiya i Latviya v potoke istorii: 2-ya polovina XIX – 1-ya polovina KhKh v. – M., 2015. – S. 123-124.
Bakhturina A.Yu. Okrainy Rossiyskoy imperii: gosudarstvennoe upravlenie i natsional'naya politika v gody Pervoy mirovoy voyny (1914-1917 gg.) – Moskva: ROSSPEN, 2004. – 388 s.
Tairova-Yakovleva T.G. Ukrainskie zemli v novoe vremya (seredina XVI-XIX vv.) // Istoriya Ukrainy. – Sankt-Peterburg: Aleteyya, 2015. – S. 100-259.
Istoriya Azerbaydzhana / Red. D. B. Guliev. – Baku, 1979. – S. 118.
Laurinavichyus Ch., Rouell S. Mnogovekovoe sosedstvo: istoricheskie svyazi Litovskogo i Russkogo gosudarstv v XIV-XX vv. – Vil'nyus, 2009. – S. 50.
Payur A. Estonskie natsional'nye voinskie chasti v russkoy armii // Rossiya i Baltiya. – Vyp. 8. – S. 35-36.
Krupnikov P.Ya. Polveka istorii Latvii glazami nemtsev. – Riga, 1989. – S. 132-137.
Imperskaya politika Rossii v Pribaltike v nachale KhKh veka: Sbornik dokumentov i materialov / Sost. T. Kar'yakharm. – № 51. – Tartu, 2000. – S. 357-395.
Ob otmene veroispovednykh i natsional'nykh ogranicheniy, 20 marta 1917 g. // Sbornik ukazov i postanovleniy Vremennogo pravitel'stva. – Vyp. 1. – Pg., 1917. – S. 46.
Lenin V.I. K voprosu o natsional'noy politike // Lenin V.I. Polnoe sobranie sochineniy. Izd. 5-e. – M., 1969. – T. 25. – S. 64-72.
Nazarova E.L. Latyshskiy Iskhod 1915-1917 godov i natsional'naya intelligentsiya // Istoriya. Elektronnyy nauchno-obrazovatel'nyy zhurnal. 2017. – Vyp. 4 (58). Problemy istorii Skandinavsko-Baltiyskogo regiona. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://history.jes.su.
Graf M. Estoniya i Rossiya 1917-1991: Anatomiya rasstavaniya. – Tallinn, 2007. – 536 s.
Postanovlenie o vremennom ustroystve administrativnogo upravleniya i mestnogo samoupravleniya Liflyandskoy i Kurlyandskoy guberniy // Sbornik ukazov i postanovleniy Vremennogo pravitel'stva. – Vyp. 2. – S. 185-188.
Sovetskaya Latviya / Pod red. P.P. Erana, Z.Ya. Blanki i dr. – Riga, 1985. – S. 182-183.
Uchreditel'noe sobranie. Rossiya, 1918: Stenogramma i drugie dokumenty / Sost. T.E. Novitskaya. – M., 1991. – S. 151-153.