Історіографія та основні наукові погляди на проблему зовнішньої політики Туреччини на Балканах в епоху Партії справедливості та розвитку (2002-2020)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної історіографії зовнішньої політики Туреччини на Балканах в епоху Партії справедливості та розвитку (2002–2020). Як основний у класифікації історіографії обрано географічний критерій, аналізуються українські, турецькі, балканські, європейські й американські праці.
У статті наголошено, що в Україні за період її незалежності активно досліджується зовнішня політика Туреччини на сучасному етапі (насамперед основоположні принципи нової зовнішньополітичної стратегії Анкари, євроінтеграційні наміри Туреччини, її роль у Чорноморському, Близькосхідному регіонах, північній Африці, аналізуються турецько-грецькі, турецько-українські, турецько-американські відносини та ін.). Проте балканський напрямок залишається маловививченим.
Висвітлено основні проблеми, які були предметом розгляду науковців із різних країн: ефективність політики Анкари на Балканах, її еволюція, правомірність застосування терміну «неоосманізм» щодо нового етапу зовнішньої політики Туреччини (з 2002 р.), місце Туреччини серед інших країн (Росія, Китай, країни ЄС) за вплив у регіоні, суспільно-культурні паралелі між Балканами та Туреччиною тощо. Охарактеризовано національну своєрідність наукового і публіцистичного дискурсу в різних країнах. Зроблена спроба пояснити наявність плюралізму в осмисленні зовнішньої політики Туреччини в Балканському регіоні через призму свободи демократії в тих чи інших країнах.
Наприкінці зроблено висновок, що нині історіографія теми є найбільш розробленою в Туреччині та на Балканах. Європейська та американська історіографія не надто акцентує увагу на балканському напрямку турецької зовнішньої політики, а у вітчизняній про нього згадується принагідно.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Посилання
Mkhytaryan, N.I. (1999). Chornomorske rehionalne spivrobitnytstvo yak heopolitychnyy chynnyk mizhnarodnykh intehratsiynykh protsesiv (1990–1998):dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.04. Kyiv. [In Ukrainian].
Haber, Ye.V. (2005). Rehionalʹnyy vymir turetsʹko-amerykansʹkykh vidnosyn v post bipolyarnyy period: dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.04. Odesa. [In Ukrainian].
Vorotnyuk, M.O. (2013). Polityka bezpeky u konteksti “krytychnykh” teoriy (na prykladi Turetsʹkoyi Respubliky) dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.04. Chernivtsi. [In Ukrainian].
Moshchenko, O.M. (2017). Blyzkoskhidnyy vektor zovnishnoyi polityky Turetskoyi respubliky v post bipolyarnyy period: dys. ... kand. polit. nauk: 23.00.04. Kyiv. [In Ukrainian].
Horodnya, N.D., Lukash, O.I., Shved, V.O. (2015). Tsyvilizatsiyni chynnyky svitobudovy: dzherela pokhodzhennya, potentsial vzayemodiyi ta vymiry konstruktyvizmu (krayiny Aziyi ta Afryky). Kyiv. [In Ukrainian].
Shved, V.O. (2022). Intehratsiyni protsesy v Aziyi ta Afrytsi yak skladova svitovoho istorychnoho rozvytku (kinetsʹ XX – pochatok XXI stolittya): monohraphiya. Kyiv: DU “Instytut vsesvitnʹoyi istoriyi NAN Ukrayiny”. [In Ukrainian].
Chernikov, I.F. (1967). Turetska Respublika v 50–60-ti roky ХХ st.: Z istoriyi zovnishnoyi polityky. Kyiv. [In Ukrainian].
Chernikov, I.F. (2001). Mustafa-Kemal Atatyurk – velykyy budivnychyy respublikanskoyi Turechchyny. Skhidnyy svit, 2, pp. 178-186. [In Ukrainian].
Prorochenko, N.O. (2005). Turechchyna: heohrafiya, istoriya, kulʹtura. Navchalʹnyy posibnyk dlya studentiv VNZ. Kyiv. [In Ukrainian].
Kupchyk, O.R., Mashevskyy, O.P. (2022). Osmansko-rosiyske dyplomatychne protystoyannya v period Druhoyi Balkanskoyi viyny 1913 r. Skhidnyy svit, 1 (114), pp. 21–32. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2022.01.021
Kondratenko, O., Mashevskyy, O.P. (2022). Rosiyskyy imperializm na Balkanakh pid chas Pershoyi balkanskoyi viyny 1912–1913 rr. Skhidnoyevropeyskyy istorychnyy visnyk, 24, pp. 75–89. [In Ukrainian].
Turanly, F.G. (2023). Ukrayinsko-turetski fortetsi: istoriya, kultura ta problemy doslidzhennya. Svitlo rozumu ta mudrosti: ukrayinsko-tyurkska spilna kulturna spadshchyna (z nahody vidznachennya 880-littya vid dnya narodzhennya azerbaydzhanskoho myslytelya i poeta Nizami Gendzhevi) : zbirnyk naukovykh prats. Kharkiv: Kontrast, pp. 207–216. [In Ukrainian].
Turanly, F.G. (2020). Chyhyrynskyy pokhid turetskoyi armiyi na Pravoberezhnu Ukrayinu: prychyny ta yoho istorychni naslidky. Kyiv: Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyanska akademiya”, pp. 17–31. [In Ukrainian].
Aulin, O.A. (2022). Intehratsiyni priorytety Turetskoyi Respubliky u konteksti realizatsiyi kontseptsiyi neoosmanizmu. Intehratsiyni protsesy v Aziyi ta Afrytsi yak skladova svitovoho istorychnoho rozvytku (kinets XX – pochatok XXI stolittya). Monographiya. Kyiv, pp. 155–169. [In Ukrainian].
Rukomeda, R.M. (2014). Realizatsiya osnovnykh polozhen kontseptsiyi Akhmeta Davutohlu u zovnishniy politytsi Turechchyny. Stratehichni priorytety, 1. pp. 187–192. [In Ukrainian].
Martynov, A.Yu. (2019). Balkany v suchasniy yevropeyskiy systemi mizhnarodnykh vidnosyn. Problemy vsesvitnoyi istoriyi, 1(7), pp. 101–116. [In Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2019-7-8
Mkhytaryan, N.I. (2022). Uchast Turetskoyi Respubliky v intehratsiynykh protsesakh: instytutsiynyy ta bezpekovyy aspekty. Intehratsiyni protsesy v Aziyi ta Afrytsi yak skladova svitovoho istorychnoho rozvytku (kinets XX – pochatok XXI stolittya). Monohraphiya. Kyiv, pp. 170–198. [In Ukrainian].
Chubrykova, O.O. (2013). Yevrointehratsiyna meta v kontseptsiyi suchasnoyi zovnishnoyi polityky Turechchyny: pereosmyslennya rukhu do Yevropeyskoho Soyuzu v 50-tu richnytsyu pidpysannya uhody pro asotsiatsiyu. Naukovyy visnyk Dyplomatychnoyi akademiyi Ukrayiny. Seriya “Istorychni nauky”, 20 (1), pp. 44–51. [In Ukrainian].
Chubrykova, O.O. (2015). Rozvytok demokratiyi v Turechchyni u 2002–2012 rokakh: zovnishnopolitychnyy aspekt. Naukovyy visnyk Dyplomatychnoyi akademiyi Ukrayiny, 22(1). рр. 80–85. [In Ukrainian].
Kyyanytsya, L.L. (2014). Zovnishnya polityka Turechchyny v konteksti “Arabsʹkoyi vesny”: vid izolʹovanoyi derzhavy do pretendenta na rehionalʹnu hehemoniyu. Naukovi zapysky NaUKMA. Politychni nauky, 160, pp. 49–53. [In Ukrainian].
Sribnyak, I.V. (2013). Kiprska problema u zovnishniy politytsi Hretsiyi ta Turechchyny: istorychnyy dosvid i suchasnyy stan. Spheres of Culture. Journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies, 4, pp. 309–322. [In Ukrainian].
Metelova, T.O. (2018). Transformatsiya polityky pamyati v umovakh hlobalizatsiyi (na prykladi Turechchyny ta Indiyi). Problemy vsesvitnoyi istoriyi, 1. pp. 134–153. [In Ukrainian].
Mkhytaryan, N.I., Shved, V.O. (2019). Suspilno-politychna modernizatsiya Turechchyny: dosvid dlya Ukrayiny. Zovnishni spravy, 8–9, pp. 25–30. [In Ukrainian].
Tsybulnik, V. (2021). Ankara ispolzuyet myagkuyu silu dlya rasshireniya turetskogo vliyaniya v regione. Dzerkalo tizhnya. [Online]. Available from: https://zn.ua/international/turtsija-nachinaet-novuju-partiju-v-ihre-za-zapadnye-balkany.html [In Russian].
Shevchenko, O. (2022). Erdogan u rulya. Vneshnyaya politika Turtsii kak igra s nulevoy summoy. Fokus. [Online]. Available from: https://focus.ua/voennye-novosti/541990-vneshnyaya-politika-turcii-kak-igra-s-nulevoy-summoy [In Russian].
Rovenskyy, A. (2021). Turechchyna Erdohana: narodzhennya novoyi nadderzhavy? Interfaks-Ukrayina. [Online]. Available from: https://ua.interfax.com.ua/news/blog/726665.html [In Ukrainian].
Brljavac, B. (2013). Turkish-Balkans relations. The Future Prospects of Cultural, Political and Economic Transformations and Relations. Istanbul: Kasım. [In English].
Demirtaş, B. (2013). Turkey and the Balkans: Overcoming Prejudices, Building Bridges and Constructing a Common Future. Perceptions, 18 (2), pp. 163–184. [In English].
Demirtaş, B. (2015). Turkish foreign policy towards the Balkans: A Europeanised foreign policy in a de-europeanised national context? Journal of Balkan and near eastern studies, 20:10, pp. 1–17. [In English]. DOI: https://doi.org/10.1080/19448953.2014.994283
Koҫ, Z.E., Osnoy, M. (2018). An evaluation of Turkey’s Western Balkans policy under the AKP and prospects for the post-Davutoğlu era. SUTAD, Bahar, 43, pp. 355–367. [In English]. DOI: https://doi.org/10.21563/sutad.510531
Beylur, S. (2013). Turkey’s Balkan Policy under AK Party and claims for neo-ottomanism: master’s thesis. Ankara. [In English].
Duran, B., Kanat, K.B. (2020). AK Party years in Turkey: domestic and foreign policy. Istanbul: SETA. [In English].
Temelkuran, E. (2019). Yak vtratyty krayinu. Sim krokiv vid demokratiyi do dyktatury. Kharkiv: Vivat. [In Ukrainian].
Insight Turkey. About. History. [Online]. Available from: https://www.insightturkey.com/ pages/history [In English].
Ekinci, M.U. (2019). Turkey’s Balkan Policy and Its Skeptics. Insight Turkey, 2:2, pp. 37–49. [In English]. DOI: https://doi.org/10.25253/99.2019212.03
Hajrudin, S. (2011). Turkish Foreign Policy in the Balkans and “Neo-Ottomanism”: A Personal Account. Insight Turkey, 13:3, pp. 33–41. [In English].
Rüma, İ. (2011). Turkish foreign policy towards the Balkans: new activism, Neo-Ottomanism or/so what? Turkish Policy Quarterly, 9:4, pp. 133–140. [In English].
Tahirovic, M. (2014). Relations between Turkey and the Balkan Countries as in a Function of Improving the Regional Peace and Stability. Adam Akademi. (Vol. 4/2), pp. 59–76. [In English].
Jojić, S. (2018). Snazhenje pozicije turske na Zapadnom Balkanu: uzroci i posledice. Medzhunarodna politika, 69:1170, pp. 59–77. [In Croatian].
Jović, D. (2010). Nova turska vanjska politika i pitanje Bosne i Hercegovine. Političke analize. Profil politike: Turska vanjska politika na Balkanu, 1, pp. 30–34. [In Croatian].
Lami, B. (2017). Influence of Turkish Foreign Policy in Albania. European Journal of Multidisciplinary Studies, 2:1, pp. 98–106. [In English]. DOI: https://doi.org/10.26417/ejms.v4i1.p98-106
Jusufi, G., Ukaj, F.T. (2021). Turkey’s trade with Western Balkans: looking beyond the Turkish foreign policy. Intereulaweast, 8 (2), pp. 133–160. [In English]. DOI: https://doi.org/10.22598/iele.2021.8.2.7
Mišković, N. (2020). Why Are We So Similar? Post-Ottoman Urban Space in Turkey and Yugoslavia. Sharpening the Haze, pp. 43–56. [Online]. Available from: https://www.jstor.org/stable/j.ctv11cvx5b.6 [In English]. DOI: https://doi.org/10.5334/bcd.c
Wastnidge, E. (2019). Imperial Grandeur and Selective Memory: Re-assessing Neo-Ottomanism in Turkish Foreign and Domestic Politics. Middle East Critique, 28(3), pp. 1–22. [In English]. DOI: https://doi.org/10.1080/19436149.2018.1549232
(2018). The influence of external actors in the Western Balkans. Konrad-Adenauer-Stiftung. Sankt Augustin/Berlin. [In English].
de Wijk, R., Dunlop, C., Palushi, L., Perovska, J., Rrustemi, A. (2019). Conclusion. Geopolitical Influences of External Powers in the Western Balkans. Hague Centre for Strategic Studies: 2019. [Online]. Available from: http://www.jstor.com/stable/resrep19582.17 [In English].
Vračić, A. (2016). Turkey’s Role in the Western Balkans. Berlin: SWP. [In English].
McDevitt, A. (2016). Fighting corruption in the Western Balkans and Turkey: priorities for reform. Berlin: Transparency International. [In English].
Öztürk, A.E. (2021). Religion, identity and power : Turkey and the Balkans in the twenty-first century. Edinburgh: Edinburgh University Press. [In English]. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9781474474689.001.0001
Cagaptay, S. (2021). A Sultan in Autumn. Erdogan Faces Turkey’s Uncontainable Forces. The Washington Institute for Near East Policy. [In English]. DOI: https://doi.org/10.5040/9780755642830
Carreras, Y.İ., Linden, R.H. (2013). Turkey and the Balkans: New Forms of Political Community? Turkish Studies, 14:2, pp. 229–255. [In English]. DOI: https://doi.org/10.1080/14683849.2013.805924
Çevik, S.B. (2019). Reassessing Turkey’s Soft Power: The Rules of Attraction. Alternatives, 44(1), рр. 50–71. [In English]. DOI: https://doi.org/10.1177/0304375419853751
Ghazi Ghazi. (2019). Is Turkey a Rival to the European Union? NeoOttoman Influence in the Balkans. Claremont–UC Undergraduate Research Conference on the European Union, 8–23:4, pp. 39–50. [In English]. DOI: https://doi.org/10.5642/urceu.201901.04
Durzsun-Özkanca, O. (2016). Turkey and the European Union in the Balkans: strategic partners or competitors? Journal of Regional Security, 11:1. [In English].
Dursun-Özkanca, O. (2013). Turkish Foreign Policy and the Balkans: Implications on Transatlantic Security. 18 p. [Online]. Available from: https://www.lse.ac.uk/LSEE-Research-on-South-Eastern-Europe/Assets/Documents/Events/Presentations/2013-May-Oya-Dursun-Ozkanca-LSEE-Presentation.pdf [In English].