Внутрішні чинники російсько-грузинських відносин 1991-2004 рр.

Анотація

У статті досліджується соціально-економічна та внутрішньо-політична ситуація в Росії та Грузії протягом 1991-2004 рр., яка впливала на розвиток двосторонніх російсько-грузинських відносин. Розпад СРСР і колишньої системи управління загострив соціально-економічні та внутрішньо-політичні проблеми в обох колишніх радянських республіках, які стали тепер формально незалежними і самостійними державами, суб’єктами міжнародного права.

Становлення нових російської і грузинської соціально-економічних систем відбувалося в непростих умовах. Від проведених в обох країнах недостатньо продуманих економічних реформ і приватизації постраждали широкі верстви населення. Опинившись без фінансування, руйнувалися структури освіти, безоплатної медицини та науки. Незважаючи на оголошену свободу торгівлі, високе оподаткування призводило до втечі приватного бізнесу «в тінь», що посилювало вплив кримінальних структур.

Серйозною загрозою для РФ і Грузії у 1990-х рр. стала проблема регіонального сепаратизму з боку відповідних автономних утворень, що перебували в їх складі. Невдовзі Росії вдалося справитися з цим викликом і повернути їх (зокрема і бунтівну Чечню збройним шляхом) під своє верховенство. Проте Грузія не змогла ні дипломатичним, ні військовим шляхом повернути верховенство над своїми автономіями – Абхазією і Південною Осетією, які нині фактично перебувають під контролем Росії.

Зроблено висновки, що соціально-економічне та внутрішньополітичне становище в Росії та Грузії у 1991-2004 рр. становило собою своєрідне тло, на якому вибудовувалися російсько-грузинські відносини у той період. Внутрішньополітичні процеси, що відбувалися в цей час в обох державах, формували порядок денний цих відносин та обумовлювали їх.