Питання формування азербайджанського народу, його мови та культури в іранській історіографії

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Е. Мадатлі

Анотація

У статті аргументується, що майже половина населення сучасного Ірану є або носієм тюркської мови, або ж знає цю мову, тому що азербайджанська тюркська мова є загальнозрозумілою і засобом спілкування всього населення історичних територій Азербайджану. Відзначається, що азербайджанська тюркська мова є засобом спілкування мільйонів людей не тільки в Азербайджанській Республіці, Турецькій Республіці та в багатьох країнах світу, де ця мова набуває розвитку і збагачується. На відміну від Ірану, де азербайджанські тюрки, століттями живуть в цій країні і які складають більше третини населення країни, позбавлені такої можливості. Замість розвитку і збагачення азербайджанського тюркської мови відбувається її асиміляція і в цій неприродній, суб’єктивній діяльності певну відповідальність несуть історики, мовознавці, представники інтелігенції країни.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Мадатлі, Е. (2016) «Питання формування азербайджанського народу, його мови та культури в іранській історіографії», Проблеми всесвітньої історії, (2), с. 219–230. doi: 10.46869/2707-6776-2016-2-13.
Розділ
Статті
Біографія автора

Е. Мадатлі

Мадатли Эйнулла – кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту історії ім. А.А. Бакиханова Національної академії наук Азербайджана (м. Баку, Азербайджанська Республіка), Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні (2010-2015 рр.).

Посилання

Iran Yearbook 96. – St Edition, MB Medien and Bucher Verlagsgerellsaft. mb H. Bonn, 1995. – 534 p.

Akhmed Kesrevi. Tarikh-e Khidzhdansaleye Azerbaydzhan. Dzhelde evvel. Tekhran: 2537 (po staromu kalendaryu) 457 s. (na persidskom yazyke); Akhmed Kesrevi. Der piramun-e tarikh. Tekhran: 1378 (khidzhri), 147 s. (na persidskom yazyke).

Shovket Tagieva. Natsional'no-osvoboditel'noe dvizhenie v Iranskom Azerbaydzhane (1917-1920 gg.). Baku, 1956. – 120 s. (na azerb. yazyke).

Aliev S.M. Istoriya Irana (KhKh vek.) / S.M. Aliev. – M., 2004. – 648 s.

Turadzh Atabegi. Azerbaydzhan der Irane moaser. Tekhran: 1376 (khidzhri), 157 s. (na persidskom yazyke).

Zhurnal «Varlyg», Tekhran: 2007, zimniy vypusk (na azerb. yazyke).

Dzhavad Kheyyat. Vo imya nashego yazyka, nashey literatury i natsional'noy prinadlezhnosti. – Baku, 2011. – 704 s. (na azerb yazyke).

Akhmed Kesrevi. Azeri ua zeban-e bastan-e Azerbaydzhan. Tekhran: 1309 (khidzhri) (1926), 76 s. (na persidskom yazyke).

Akhmed Kesrevi. Tarikh-i meshrute-ye Iran. Tekhran: 2537 (po staromu kalendaryu), 926 s. (na persidskom yazyke); Yakh'ya Zoka. Karvend-e Kesrevi. Tekhran: 1352 (khidzhri), 592 s.(na persidskom yazyke); Inayatullakh Rza. Azerbaydzhan az kukhenterin ayaam ta emruz. Tebriz: 1367 (khidzhri), 263 s. (na persidskom yazyke).

Eynulla Madatli. Azerbaydzhanskie real'nosti v iranskoy istoriografii. – Baku, 2011. – 270 s. (na azerb. yazyke).