Становлення незалежної в’єтнамської держави та її перетворення у централізовану феодальну монархію у X-XIV століттях

Анотація

У статті розглядається процес становлення незалежної в’єтнамської держави, починаючи з X ст., коли в’єтнамський народ виборов незалежність у боротьбі з китайськими загарбниками.У 938 р. в’єтнамський воєначальник Нго Куен звільнив країну від китайського панування, що тривало близько тисячі років, і заснував династію Нго (939-965 рр.).

У період правління династії Лі (1009-1225 рр.) значного поширення набув буддизм, який став державною релігією. У 1054 р. країна отримала нову назву Дайв’єт,що означає “Великий Вє’т”, тобто у назві країни відобразилось ім’я етнічної групи – в’єтів, яка складала переважну більшість населення стародавнього В’єтнаму.Під цією назвою країна буде відома світові впродовжпонад семи століть аж до 1804 р.

Особливу увагу в статті приділено відносинам Дайв’єту і держави Тямпа (або Чампа), яка існувала на території сучасного центрального та південного В’єтнаму і в часи розквіту (VIII-XI cт.) займала до половини території цієї країни.

У 1225 р. до влади у Дайв’єті прийшла нова династія Чан, яка правила країною 175 років. Головною загрозою на півночі залишалась китайська імперія Сун, а після 1256 р. – монгольська імперія Юань, до складу якої увійшов увесь захоплений на той час монголами Китай. Дайв’єту довелось тричі зіткнутись з монгольською навалою (у 1258 р. 1285 р. і 1287-88 рр.) і всі три рази, незважаючи на значні втрати та руйнування, в’єтнамцям вдалося розгромити ворога та примусити його війська залишити країну. Під час правління династії Чан в країні склалась усталена система феодальної монархії. Значного поширення набуло конфуціанство, китайська етично-філософська школа, яка за сприяння імператорів династії Чан впроваджувалась як система принципів організації в’єтнамського  суспільства.

Загалом, за часів правління династій Лі та Чан, порівняно невеликий Дайв’єт перетворився на могутню з військової точки зору державу, яка здатна була протистояти значно сильнішим у цьому плані китайській та монгольській імперіям, що створило передумови не тільки для збереження незалежності та територіальної цілісності країни, але й для подальшої експансії в’єтнамської держави у південному та західному напрямках.