Історична роль Китаю в міжнародному розвитку

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О.М. Олійник

Анотація

В статті розглянуто еволюцію політики Китаю щодо участі в міжнародному розвитку, а також представлено періодизацію основних етапів розвитку міжнародних відносин Китаю зі світом. Встановлено, що міжнародне співробітництво та участь Китаю в міжнародному розвитку забезпечили Китаю світове визнання та міжнародний авторитет. В результаті аналізу політики міжнародного співробітництва були виявлені основні пріоритети, напрямки та заходи політики міжнародного співробітництва Китаю. Після утворення Китаю керівництво країни надавало перевагу співробітництву Китаю з СРСР та країнами що розвиваються. Якщо через співпрацю з СРСР Китай залучав технології, кредитні ресурси та спеціалістів, то співпрацюючи з країнами що розвиваються, Китай надавав новим незалежним країнам міжнародну допомогу. Через розбіжності в політичних поглядах між СРСР та Китаєм щодо стратегії розвитку та зовнішньополітичних пріоритетів, відносини між СРСР та Китаєм згортаються. Як наслідок Китай проголошує політику «неприєднання». Важливу роль у формуванні позитивного іміджу Китаю на міжнародній арені відігравали публічна дипломатія. По мірі зміцнення позицій Китаю в світі, також змінюється і тактика міжнародного співробітництва Китаю з країнами що розвиваються. Поступово Китаю перетворюється з донора на глобального інвестора. Китай стає активним прихильником посилення процесу глобалізації світової економіки. Встановлено, що керівництво Китаю пов’язує майбутнє Китаю з посиленням його участі в глобальному управлінні. Політичні кола Китаю вважають, що світ потребує більшої політичної координації, фінансової інтеграції, інфраструктурної зв’язаності, неупередженої торгівлі та міжлюдських стосунків. Своє бачення щодо глобального управління Китай реалізує у глобальній ініціативі «Один пояс, один шлях». Майбутнє людської цивілізації Китай бачить у спільному розвитку та створенні світової спільноти єдиної долі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Олійник, О. (2020) «Історична роль Китаю в міжнародному розвитку», Проблеми всесвітньої історії, (11), с. 78–99. doi: 10.46869/2707-6776-2020-11-5.
Розділ
Статті
Біографія автора

О.М. Олійник

Олійник Олег Миколайович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Посилання

习近平谈治国理政:俄文 / 习近平著;俄文翻译组译. – 北京:外文出版社,2017. [In Chinese].

Li, Lan’tsin (2010). Proryv: Kak otkryvalis’ vorota strany: 30-letiyu nachala reform v Kitaye posvyashchayetsya [Breakthrough: How the gates of the country opened: dedicated to the 30th anniversary of the start of reforms in China]. Moskva: Izdatel’stvo Moskovskogo universiteta. [In Russian].

仇华飞.仇华飞 当代中国外交与国际关系. – 北京:时事出版社,2013. [In Chinese].

Richardson, S. (2009). China, Cambodia, and the Five Principles of Peaceful Coexistence. New York: Columbia University Press. [In English].

(2005). Five Principles Far from Being Outdated, President Hu Jintao’s visit to Brunei, Indonesia and Philippines and 50th Anniversary of the Bandung Conference. People’s Daily, April 15. [In English].

Eight Principles for Economic Aid and Technical Assistance to Other Countries. [Online]. Avaliable from: file:///C:/Китай/8%20Principles%20on%20Aid.pdf [In English].

China’s Foreign Aid. [Online]. Avaliable from: http://english1.english.gov.cn/official/2011-04/21/content_1849913_3.htm [In English].

Brautigam, D. (2011). The Dragon’s gift: The real story of China in Africa. Oxford University Press; Reprint edition. [In English].

Cheng, I-Hsuan & Chan, Shen-Ju. (2015). International Education Aid in Developing Asia. Policies and Practices. Singapore: Springer. [In English].

Cull, N.J. (2008). Public Diplomacy: Seven Lessons for Its Future from its Past In: Welsh, J. & Fearn D. (eds.) Engagement: Public Diplomacy in a Globalized World. (Pp. 16-29). London: Foreign and Commonwealth Office. [In English]. https://doi.org/10.1057/pb.2010.4

Wang, Y. (2008). Public Diplomacy and the Rise of Chinese Soft Power. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 1, (616), pp. 257-273. [In English]. https://doi.org/10.1177/0002716207312757

“One Belt, One Road” Initiative promotes the creation of a better balance dglobal economic structure. [Online]. Avaliable from: http://russian.cctv.com/2017/01/20/ARTIwGiXpjeBiuDQc6 NnFJbD170120.shtml [In English].

Oliynyk, O. (2018). “One Belt, One Road” initiative - project of world significance: prospects for Ukraine. [Online]. In: The financial and economic potential of successful cooperation between Ukraine and China in the context of “One Belt, One Road Initiative”: сollection of scientific works. (Pp. 49-56). Кyiv. Avaliable from: http://ief.org.ua/docs/scc/12.pdf [In English]. https://doi.org/10.1007/978-3-319-92201-0_2

Lo, TSze. (2015). Klyuchevoy shag dlya ABII [The key step for ABII]. Kitay [China], 8, (118). pp. 24-25. [In Russian].