MEMORY STUDIES: ВІД ПАМ’ЯТІ ДО ЗАБУТТЯ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті досліджується поняття memory studies в якості окремої дисципліни, в якій вивчається й аналізується проблематика пам’яті. Феномен пам’яті складає важливу частину життя людини, хоча і не є необхідною умовою розумової діяльності. Пам’ять, зазначає автор, це спосіб конструювання людьми свого минулого через книги, фільми, документи, церемонії тощо. В memory studies пам’ять вивчається в різних аспектах – колективна, соціальна, культурна, генетична, історична пам’ять. Ствердження всесвітньої «епохи пам’яті» обумовлено критикою офіційних версій історії, поверненням пам’яті спільнотам і народам, чиє минуле ігнорувалося, активізацією різних меморіальних заходів. Показано, що в якості соціально-культурного конструкту колективна пам’ять зберігає аутентичне минуле в якості його версії і слугує засобом досягнення певних цілей. Колективна пам’ять перебуває в постійних змінах, які нелінійні, ірраціональні і не завжди підлягають логічному аналізу. Нові події та ідеї впливають на сприйняття минулого, а схеми інтерпретації минулого визначають розуміння теперішнього. Співвідношення колективної та індивідуальної пам’яті постає як співвідношення пам’яті та історії. Основна функція історичної пам’яті полягає у формуванні ідентичності. Розвиток memory studies виокремлює політичну, функціональну, накопичувальну пам’ять, які використовують минуле для формування національної ідентичності. В контекст історичної пам’яті включені поняття «забуття», «звичаю» і «традиції». Вони допомагають виявити переломні моменти історії, котрі є індикаторами становлення нового суспільства. Історична пам’ять є інструментом використання минулого для досягнення цілей, що диктуються сучасною ситуацією. Мобілізація пам’яті і колективних уявлень про минуле є невід’ємною частиною політичного процесу впродовж останніх століть.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Safronova, YU.A. (2019). Istoricheskaya pamyat’: vvedeniye [Historical memory: an introduction]. – SPb.: Izd-vo Yevropeyskogo universiteta v Sankt-Peterburge. [In Russian].
Carruthers, M. (2008). The Book of Memory. A Study of Memory in Medieval Culture. – Cambridge University Press. [In English].
Yyeyts, F. (1997). Iskusstvo pamyati [The Art of Memory]. S.-Pb.: Universitetskaya kniga [In Russian].
Kansteiner, W. (2002). Finding Meaning in Memory: A Methodological Critique of Collective Memory Studies // History and Theory, 2,(XI), pp. 179-197. [In English]. https://doi.org/10.1111/0018-2656.00198
Vel’tser, KH. Istoriya, pamyat’ i sovremennost’ proshlogo. Pamyat’ kak arena politicheskoy bor’by [History, memory and the present of the past. Memory as an arena of political struggle]. [Online]. – Available from: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/vel3.html [In Russian].
Assman, YA. (2004). Kul’turnaya pamyat’. Pis’mo, pamyat’ o proshlom i politicheskaya identichnost’ v vysokikh kul’turakh drevnosti [Cultural memory. Writing, memory of the past and political identity in the high cultures of antiquity]. – Moskva: Yazyki slavyanskoy kul’tury [In Russian].
Nora, P. Vsemirnoye torzhestvo pamyat [World Remembrance Celebration]. [Online]. – Available from: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/nora22.html [In Russian].
Klein, K.L. (2000). On the Emergence of Memory in Historical Discourse // Representations, 69. Special Issue: Grounds for Remembering, pp. 127-150. [In English].
Confino, A. (1997). Collective Memory and Cultural History: Problems of Method // The American Historical Review, 5, (102), pp. 1386-1403 [In English]. https://doi.org/10.2307/2171069
Khatton, P.KH. (2003). Istoriya kak iskusstvo pamyati [History as an art of memory]. S.-Pb.: Nauka. [In Russian].
Zelizer, B. (1995). Reading the past against the Grain: The Shape of Memory Studies // Critical Studies in Mass Communication, 2, (12), pp. 214-239. [In English]. https://doi.org/10.1080/15295039509366932
Zerubavel, Y. (1986). The Recovery of Masada: A study in collective memory // The Sociological Quarterly, 2, (27), pp. 147-167. [In English]. https://doi.org/10.1111/j.1533-8525.1986.tb00254.x
Khal’bvaks, M. Kollektivnaya i istoricheskaya pamyat’ [Collective and Historical Memory] [Online]. – Available from: http://magazines.russ.ru/nz/2005/2/ha2.html [In Russian].
Assmann, J. (2008). Communicative and Cultural Memory. In: Erll, A. & Nünning, A. (ed). Cultural Memory Studies: An Interational and Interdisciplinary Handbook. (Pp. 109-119). Berlin; New York: De Gruyter. [In English]. https://doi.org/10.1515/9783110207262
Assman, A. (2014). Dlinnaya ten’ proshlogo. Memorial’naya kul’tura i istoricheskaya politika [Long shadow of the past. Memorial culture and historical politics]. Moskva: Novoye literaturnoye obozreniye. [In Russian].
Anderson, B. (2001). Voobrazhayemyye soobshchestva. Razmyshleniya ob istokakh i rasprostranenii natsionalizma [Imaginary Communities. Reflections on the origins and spread of nationalism]. Moskva: KANON-Press-TS; Kuchkovo pole. [In Russian].
Khobsbaum, E. (2000). Izobreteniye traditsii [Invention of tradition] // Vestnik Evrazii [Eurasia Bulletin], 1, pp. 47-62. [In Russian].