ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ПИТАННЯ ПРО ПРИЧИНИ ВЕЛИКОЇ ВІЙНИ ХХ СТ.
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
На початку ХХ ст. серед європейських правлячих еліт, військових кіл та імперських неурядових організацій домінував силовий підхід щодо вирішення міжнародних конфліктів. Наголос робився на непримиренній боротьбі за так звані «національні інтереси», необхідності змінити світ на краще, безсумнівній перевазі міждержавної конкуренції над співпрацею і застосуванні сили, перш за все військової. Безумовним пріоритетом держави була здатність мобілізувати національні ресурси для захисту своїх «інтересів».
Велика війна за здійснення геополітичних мрій була безглуздим витрачанням наявних ресурсів. Її ініціатори, в першу чергу Німеччина, керувалися скоріше ідеологічними, ніж прагматичними міркуваннями, й отримали результати, які прямо суперечили розрахункам їх великих стратегій. Серед причин війни не було раціональних, які б вирішували основні економічні проблеми, проблеми безпеки, соціальні або будь-які інші. Натомість, були ті, хто заробляв гроші на підготовці до війни.
Вирішальним фактором, який викликав війну, була прихильність міфам: про перебільшені або вигадані «національне образи»; «невідповідність отриманої частки колоніальних захоплень вазі у світовій економіці та політиці»; «меншовартісні народи, нездатні до внеску у цивілізаційний поступ, їхній руйнівний націоналізм»; «культурну перевагу, яка за необхідності має бути поширена силою»; «вікна вразливості, які варто закрити негайно»; «поклик крові, волі і долі» тощо.
Витоки війни варто шукати в поглядах правителів, представників або служителів старих режимів династичної аристократії. Правлячий імперський клас знаходився в кризі, йому загрожували соціальні і національні потрясіння, власне тому він був схильний шукати порятунок у переможній війні «малою ціною». Але, яким чином сторони конфлікту сподівалися на швидку перемогу? Адже, незалежно від типу режиму – абсолютна або конституційна монархія, демократична чи авторитарна держава – занадто часто їх вище керівництво глибоко помилялось, зокрема у таких питаннях як вступ у війну, вибір союзників та форм, методів і ступеня взаємодії з ними.
Зазначимо, що війна в Європі могла статися раніше, адже держави постійно погрожували одна одній, а неодноразові спроби ліквідувати загрозу агресії підірвали міжнародну стабільність. Зусилля європейських лідерів не були спрямовані на створення стійкого військового потенціалу союзників, об’єднаних загальною стратегією для досягнення узгоджених цілей. Натомість, переважали дипломатичні ігри: сторони блефували, намагалися розіграти козирі, яких у них насправді не було. В результаті Великої війни стався крах чотирьох імперій: Австро-Угорської, Російської, Німецької та Османської і вибух двох найбільших тоталітарних революцій в Європі ХХ ст. – Російської (більшовицької) та Німецької (нацистської).
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Zolotarev, V.A. (eds) (2002). Mirovyye voyny XX veka: v 4 kn; RAN, Institut vseobshchey istorii, Assotsiatsiya istorikov Pervoy mirovoy voyny, Assotsiatsiya istorikov Vtoroy mirovoy voyny [World wars of the twentieth century: in 4 books; RAS, Institute of General History, Association of World War I Historians, Association of World War II Historians. Kn. 1: Pervaya mirovaya voyna: istoricheskiy ocherk [Book. 1: World War I: historical sketch]. [In Russian].
Albertini, L. (2005). The Origins of the War of 1914 (3 Volumes: Vol. I – 578 p.; Vol. II – 686 p.; Vol. III – 702 p.). New York: Enigma Books. [In English].
Liddel Gart, B. (2005). 1914. Pravda o pervoy mirovoy [1914. The Truth About the First World War]. – Moskva: Yauza, Yeksmo. [In Russian].
Hinsley, F.H. (1977). British Foreign Policy under Sir Edward Grey. New York: Cambridge University Press. [In English].
Khal’garten, G. (1961). Imperializm do 1914 goda. Sotsiologicheskoye issledovaniye germanskoy vneshney politiki do pervoy mirovoy voyny [Imperialism before 1914. A Sociological Study of German Foreign Policy before the First World War]. Moskva: Iz-vo inostrannoy literatury. [In Russian].
Kapitonenko, M. (2019). Teoriya mizhnarodnykh vidnosyn [Theory of International Relations]. – Chernivtsi: Knyhy – XXI. [In Ukrainian].
Aron, R. (2000). Myr i viyna mizh natsiyamy [Peace and war between nations]. – Kyiv: Yunivers. [In Ukrainian].
Hobsbawm, E. (1989). Age of Empire: 1875-1914. London: Weidenfeld & Nicolson. [In English].
Joll, J. & Martel, G. (2013). The Origins of the First World War. 3-d ed. New York: Routledge. [In English].
Kaiser, D. (1983). Germany and the Origins of World War. The Journal of Modern History, 3, (55), pp. 442-474. [In English].
Watson, A. (2014). Ring of Steel: Germany and Austria-Hungary in World War I. The People’s War. New York: Basic Books. [In English].
Utkin, A.I. (2001). Pervaya mirovaya voyna [World War I]. Moskva: Algoritm. [In Russian].
Kennedy. P. (1987). The Rise and Fall of Great Powers. New York: Vintage books. [In English].
Kheystings. M. (2017). Pervaya mirovaya voyna. Katastrofa 1914 goda [The First World War. The catastrophe of 1914]. – Moskva: Al’pina. [In Russian].
Van Evera. S. (2001) Causes of War: Power and the Roots of Conflict. Ithaca, N.Y.: Cornell University Press. [In English].
Weitsman. P. (2004). Dangerous Alliances: Proponents of Peace, Weapons of War. Stanford: Stanford University Press. [In English].
Telegram from German Ambassador at Rome to the German Foreign Office in Berlin. 31 July 1914. [Online]. Available from: https://www.firstworldwar.com/source/italianneutrality.htm [In English].
Zolotarev, V.A. (eds) (2002). Mirovyye voyny XX veka: v 4 kn; RAN, Institut vseobshchey istorii, Assotsiatsiya istorikov Pervoy mirovoy voyny, Assotsiatsiya istorikov Vtoroy mirovoy voyny [World wars of the twentieth century: in 4 books; RAS, Institute of General History, Association of World War I Historians, Association of World War II Historians. Kn. 2: Pervaya mirovaya voyna: dokumenty i materialy [Book. 2: World War I: documents and materials]. [In Russian].
Jervis, R. (2017). Perception and Misperception in International Politics. Princeton: Princeton University Press. [In English]
Clark, C. (2014). The Sleepwalkers: How Europe Went to War in 1914. New York: Harper. [In English].
Fischer, F. (1967). Germany’s Aims in the First World War. New York: Norton. [In English]
Mayer, A. 91981). The persistence of the Old Regime: Europe to the Great War. New York: Pantheon Books. [In English].
May, E. (2014). Cabinet, Tzar, Kaiser: Three Approaches to Assessment. In: E. May (ed.). Knowing One’s Enemies: Intelligence Assessment Before the Two World Wars. (Pp. 11-37). Princeton: Princeton University Press. [In English].
May, E. (2014). Capabilities and Proclivities. In: E. May (ed.). Knowing One’s Enemies: Intelligence Assessment Before the Two World Wars. (Pp. 503-542). Princeton: Princeton University Press. [In English].