БАЛКАНИ В СУЧАСНІЙ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: бер. 14, 2019
DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2019-7-8
Ключові слова:
Албанія, Македонія, Сербія, Словенія, Хорватія, Чорногорія, США, Росія, Балкани, ЄС, НАТО

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

А.Ю. Мартинов

Анотація

Історичний період після початку світової економічної кризи прискорив процес трансформації балканської підсистеми європейської системи міжнародних відносин. В стратегічному сенсі Європейський Союз постав перед складною дилемою: європеїзувати
Балкани або ризикувати балканізацією Європи. ЄС разом зі США подолав сценарій балканізації Європи. Символами цього стало завершення процесу вступу до НАТО Албанії, Чорногорії та Македонії. Критично важливим є подолання конфлікту між Сербією і Косово. Росія намагається зберегти свій вплив у Сербії, яка залишається останнім російським форпостом на Балканах. Сербське суспільство залишається поділеним на ліберальний проєвропейський сегмент, орієнтований на європейську і євроатлантичну інтеграцію, і націоналістичний, який сподівається відновити загиблий на межі ХХІ ст. проект «Великої Сербії». Мир на Балкани може принести тільки завершення процесу включення цього регіону у систему європейської та євроатлантичної інтеграції.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Мартинов, А. (2019) «БАЛКАНИ В СУЧАСНІЙ ЄВРОПЕЙСЬКІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН», Проблеми всесвітньої історії, (7), с. 101–116. doi: 10.46869/2707-6776-2019-7-8.
Номер
№ 7 (2019): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Розділ
Статті
Біографія автора

А.Ю. Мартинов

Мартинов Андрій Юрійович – доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України.

Посилання

Fukuyama Fr. State Building. Governance and World Order in the Twenty First Century. – Cornell University Press, 2004. – 340 p.

Sundhaussen H. Geschichte Serbiens. 19-21. Jahrhundert. – Wien: Böhlau Verlag, 2007. – 514 s.

Rahtfelder E. Kosovo. Geschichte eines Konflikts. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2010. – 400 s.

Simic Predrag. From Yugoslavia to «Euroslavia» // Review of International Affairs. – 2002. – January-March. – P. 18-21.

Gus'kova E.Ju. Ystoryja jugoslavskogo kryzysa (1990-2000). – M.: Russkoe pravo, 2001. – 720 s.

Zadohyn A.G., Nyzovskyj A.Ju. Porohovoj pogreb Evropy. Balkanskye vojny HH veka. – M.: Veche, 2000. – 416 c.

Yskenderov P.A. Ystoryja Kosovo v prycele dyskussyj // Voprosy ystoryy. – 2010. – № 3. – C. 38-54.

Ponomareva E.G. Polytycheskoe razvytye post"jugoslavskogo prostranstva (vneshnye y vnutrennye faktory). – M.: MGYMO-Unyversytet, 2007. – 236 s.

Pavlenko O. Polityka SShA shhodo problemy vyznachennja statusu Kosovo (1990-2015 roky) // Ukrai'na-Jevropa-Svit. – 2016. – № 17. – C. 127-133.

Pavlenko O. Polityka balkans'kyh krai'n shhodo vyznachennja statusu Kosovo (1990-2016 rr.) // Mizhnarodni zv’jazky Ukrai'ny: naukovi poshuky i znahidky. – 2016. – Vyp. 25. – C. 295-306.

Pavlenko O. Polityka Rosijs'koi' Federacii' shhodo problemy Kosovo (1991-2015 rr.) // Eminak. Naukovyj shhokvartal'nyk. – 2016. – № 1 (13). – S. 105-112. [Elektronnyj resers]. – Rezhym dostupu: www.eminak.mksat.net/pages/archive.html

Pavlenko O. Problema statusu Kosovo v polityci Jevropejs'kogo sojuzu (1998-2016) // Shidnojevropejs'kyj istorychnyj visnyk. – 2017. – Vyp. 3. – S. 107-113. [Elektronnyj resers]. – Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eehb_2017_3_16

Profil. – 2018. – № 8. – S. 19-20.

Neue Zürcher Zeitung. – 2018. – 23 Februar. – S. 20.

Neue Zürcher Zeitung. – 2018. – 30 September. – S. 13.