Середньовічні щити Європи та Русі (конструкція, військово-символічне значення, розвиток)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті розглянуто проблему розвитку щитів як головного елементу середньовічного захисного спорядження та важливого військового і геральдичного символу в українській середньовічній державі Русь та в Європі загалом. Автором окреслено стан дослідження теми та її джерельну базу. Простежено головні тенденції розвитку конструкції та символічного значення щитів у Європі періоду середньовіччя. Водночас, здійснено акцент на джерела, що стосуються Русі та суміжних із нею територій. Автор звертає увагу на необхідність зіставлення археологічних, писемних та іконографічних джерел у межах одного дослідження. У контексті цього дослідження звернено увагу на найбільш репрезентативні джерела, особливо на ті, які можна апробувати щодо руського матеріалу. Наголошено на тому, що щит як базовий елемент захисного спорядження впродовж середньовіччя чималим чином розвивався у руслі загальноєвропейських тенденцій. Це, водночас, унеможливлює виокремлення місцевих особливостей десь до початку ХІІІ ст. Саме на зламі ХІІ–ХІІІ ст. в деяких регіонах Східної Європи, а саме у русько-балтійсько-польському пограниччі формувався відносно новий тип щита, так звана «протопавеза». Це, відтак, мало безпосередній вплив на озброєння Русі і Тевтонського ордену у ХІІІ–XIV ст. У статті проаналізовано головні взаємовпливи і запозичення типів щитів поміж різними регіонами Східної Європи за доби середньовіччя. Наголошується, що на теренах української середньовічної держави Русь, яка перебувала на перетині східних та західних воєнних традицій, могли використовуватись щити як загальноєвропейських типів, так і східний «калкан». Проте, з огляду на наявні джерела, можна з упевненістю констатувати саме загальноєвропейську тенденцію розвитку цього захисного спорядження. Автор дійшов висновку, що щити, які використовувались як на Русі, так і в Європі у Х–ХІІ ст. загалом належали до тих самих типів. Зокрема, це круглий, мигдалеподібний та трикутний щити. Складнішим залишається питання щодо щитів ХІІІ–XV ст. У цей період можна спостерігати як впливи Західної Європи на Русь, наприклад, поширення рицарської тарчі, так і тенденції, які розпочались із теренів Східної Європи, а саме поширення павези у XІV–XV ст.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Kozak, D. (2008). Venedy [Venedi]. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy. [In Ukrainian].
Kozak, D. (1985). Mohyl’nyk pshevors’koi kul’tury poblyzu s. Hryniv na Verkhn’omu Podnistrov’i [Cemetery of Przeworsk culture near the village of Hryniw in the Upper Transnistria]. Arkheolohiia [Archaeology]. Vol. 52, pp. 52–64. [In Ukrainian].
Kozak, D. (2000). Vijs’kova sprava davnikh hermantsiv na zemliakh Ukrainy [Military affairs of the ancient Germans in the lands of Ukraine]. In: Vijs’kovo-istorychnyj al’manakh [Military-historical almanac]. t. 1, pp. 90–97. [In Ukrainian].
Kazakyavichyus, V. (1988). Oruzhie baltskikh plemen II–VIII vekov na territorii Litvy [Weapons of the Baltic tribes of the II–VIII centuries on the territory of Lithuania]. Vil’nyus: Mokslas. [In Russian].
Kirpichnikov, A. (1966). Drevnerusskoe oruzhie. Kopiya, sulicy, boevye topory, bulavy, kisteni IX–XІІІ vv. Vol. I. [Ancient Rus’ weapons. Copy, darts, battle axes, maces, flails IX–XIII centuries.]. In: Arkheologiya SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov [Archeology of the SSSR. Collection of archaeological sources]. Moskva–Leninigrad: Nauka. [In Russian].
Kirpichnikov, A. (1971). Drevnerusskoe oruzhie. Dospekh, kompleks boevykh sredstv ІX−XІІІ vv. Vol. III. [Ancient Rus’ weapons. Armor, a set of combat equipment of the IX−XIII centuries]. In: Arkheologiya SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov [Archeology of the SSSR. Collection of archaeological sources]. Moskva–Leninigrad: Nauka. [In Russian].
Harke, H., Dickinson, T.M. (1992). Early Anglo-Saxon Shields. London: Society of Antiquaries of London. [In English].
Kirpichnikov, A. (1976). Voennoe delo na Rusi v XІІІ–XV vv. [Military affairs in Rus’ in the XIII–XV centuries]. Leningrad: Izdatel’stvo “Nauka”. [In Russian].
Kohlmorgen, J. (2002). Der mittelalterliche Reiterschild. Historische Entwicklung von 957 bis 1350 und Anleitung zum Bau eines kampftauglichen Schildes. [The medieval equestrian shield. Historical development from 957 to 1350 and instructions for building a battle-ready shield]. Karfunkel Verlag, 2002. 192 s. [In German].
Strzyż, P. (2006). Uzbrojenie we wczesnośredniowiecznej Małopolsce [Weaponry in Early Medieval Małopolska]. Acta Archaeologica Lodziensia. Vol. 52. Łódz, pp. 7–272. [In Polish].
Wawrzonowska, Z. (1976). Uzbrojenie i ubiór rycerski Piastów śląskich od XII do XIV wieku [Armament and knightly clothes of the Silesian Piasts from the XII to the XIV century]. Acta Archaeologica Lodziensia. Vol. 25, Łódz, pp. 7–143. [In Polish].
Ławrynowicz, O. (2005). Treści ideowe broni rycerskiej w Polsce wieków średnich [Ideological content of knightly weapons in Poland of the middle ages]. Acta Archaeologia Lodziensia. Vol. 51, pp. 7–177. [In Polish].
Plavіnskі, M. (2002). Da pytannya ab rannyaj paveze. In: Castrum, urbis et bellum. Mіnsk, pp. 310–319. [In Belarus].
Plavіnskі, M. (2013). Uzbraenne belaruskіkh zemlyauX–XІІІ stagoddzyau [Armament of the Belarusian lands of the X–XIII centuries]. Mіnsk: Galіyafy. [In Belarus].
Pankratov, A. (2016). Paveza v komplekse russkogo vooruzheniya [Paveza in the complex of Rus’ weapons]. In: Vojna i oruzhie: Novye issledovaniya i materialy. Trudy Sed’moj Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii 18–20 maya 2016 g. [War and weapons: New research and materials. Proceedings of the 7th International Scientific and Practical Conference May 18–20, 2016]. Sankt-Peterburg, Vol. I, pp. 270–286. [In Russian].
Nowakowski, А. (1994). Arms and Armour in the Medieval Teutonic Order’s State in Prussia. In: Studies on the history of ancient and medieval art of warfare. Vol. II, Łódz: Oficyna Naukowa MS. [In English].
Pietkov, S. (2008). Zbroia vikinhiv [Viking weapons]. In: Istoriia zbroi [History of weapons]. Zaporizhzhia, № 1, pp. 79–91. [In Ukrainian].
Kolchin, B. (1953). Chernaya metallurgiya i metalloobrabotka v drevnej Rusi (Domongol’skij period) [Ferrous metallurgy and metalworking in ancient Rus’ (Pre-Mongolian period)]. Moskva: Izd-vo AN SSSR. [In Russian].
Synytsia, Ye. (2012). Perunovi dity. Vijs’kova sprava slov’ian na pochatku Seredn’ovichchia [Perun’s children. Military affairs of the Slavs in the early Middle Ages]. Kyiv: Tempora. [In Ukrainian].
Tacit Kornelij (1970). Tacit Kornelij. O proiskhozhdenii germancev i mestopolozhenii Germanii [On the origin of the Germans and the location of Germany]. In: Annaly. Malye proizvedeniya [Annals. Small works]. Transl. A. Bobovicha, ed. M. Sergeenka. V 2-kh tomakh. Vol. 1, Leningrad: Nauka, pp. 353–373. [In Russian].
Mishulin, A. (1941). Drevnie slavyane v otryvkakh greko-rimskikh i vizantijskikh pisatelej po VII v. n. e. [Ancient Slavs in fragments of Greco-Roman and Byzantine writers in the VII century n. e.]. Vestnik drevnej istorii [Messenger of ancient history], 1, pp. 230–280. [In Russian].
Urtan, V. (1961). Drevnie shchity na territorii Latvijskoj SSSR [Ancient shields on the territory of the Latvian SSSR]. In: Sovetskaya arkheologiya [Soviet archeology], 1, pp. 216–224. [In Russian].
Nicolaysen, N. (1882). The Viking ship discovered at Gokstad in Norway. (Reprinted 1971 Gregg International Publ.: Westmead UK). Christiana: Oslo. [In English].
Bonde, N., Christensen, A. (1993). Dendrochronological dating of the Viking Age ship burials at Oseberg, Gokstad and Tune, Norway. Antiquity, Vol. 67 (256), pp. 575–583. [In English].
Аrbman, H. (1940). Birka I: Die Gräber. Untersuchungen und Studien. Tafeln [Birka I: The graves. investigations and studies. Table]. In: Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien [Royal History of Witness and the Academy of Antiquities]. Stockholm: Almqvist & Wiksell. [In Swedish].
Arbman, H. (1943). Birka I: Die Gräber. Untersuchungen und Studien. Text [Birka I: The graves. investigations and studies. Text]. In: Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien [Royal History of Witness and the Academy of Antiquities]. Stockholm: Almqvist & Wiksell. [In Swedish].
Tomenchuk, B. (2006). Arkheolohiia nekropoliv Halycha i Halyts’koi zemli. Oderzhavlennia. Khrystyianizatsiia [Archeology of the necropolises of Halych and Halych land. Nationalization. Christianization]. Ivano-Frankivs’k: Hostynets’. [In Ukrainian].
Shcheglova, O. (2010). Eshche raz o funkciyakh “martynovskikh figurok” [Once again about the functions figurines of “Martynivka”]. In: Kraeugol’nyj kamen’. Arkheologiya, iskusstvo, kul’tura Rossii i sopredel’nykh stran [Foundation stone. Archeology, art, culture of Russia and neighboring countries]. V 2-kh t. Vol.II. Ed. E. Novov, S. Beleckij. Moskva: Lomonosov, pp. 514–533. [In Russian].
Lester-Makin, A. (2019). The Lost Art of the Anglo-Saxon World: The Sacred and Secular Power of Embroidery. Ancient Textiles. Oxford: Oxbow Books. [In English].
Bradbury, J. (2004). The Routledge Companion to Medieval Warfare. London-NY: Routledge. [In English].
Hines, J. (1997). The Anglo-Saxons from the migration period to the eighth century. Woodbridge: Boydell Press. [In English].
Bullock, H., Baldwin, A., Hood, J., Fern, C., Cartwright, C., Lang, J., Wang, Q. (2011). Evidence for shield construction from the early Anglo-Saxon cemetery site of Tranmer House, Bromeswell, Suffolk. In: The Britih Museum Technical Research Bulletin. Vol. 5, pp. 15–24. [In English].
Rybel', D., Volkov, K. (2020). Poyavlenie mindalevidnykh shchitov v Zapadnoj Evrope: analiz izobrazhenij iz manuskriptov konca X–XI vekov [The emergence of kite-shields in Western Europe: analysis of images from manuscripts from the late X–XI centuries]. In: Gumanitarnyj nauchnyj vestnik [Humanitarian Scientific Bulletin],11, pp. 143–148. [In Russian].
Arcikhovskij, A. (1946). Russkoe oruzhie X–XIII vv. [Rus’ weapons of the X–XIII centuries]. In: Doklady i soobshcheniya Istoricheskogo fakul’teta MGU [Reports and messages of the Faculty of History of MSU]. Moskva, Vol. 4, pp. 3–17. [In Russian].
Carevskaya, T. (2001). Magdeburgskie vrata Novgorodskogo Sofijskogo sobora [Magdeburg Gates of Novgorod Sophia Cathedral]. Moskva: Severnyj palomnik. [In Russian].
Głosek, М., Uciechowska-Gawron, А. (2009/2010). Wczesnośredniowieczna tarcza z podgrodzia w Szczecinie [An early medieval shield from the borough in Szczecin]. In: Materiały Zachodniopomorskie [West Pomeranian Materials]. Nowa Seria, Т. VI/VII, Z.1, Archeologia, pp. 269–283. [In Polish].
Dowen, K., Marek, L., Słowiński, S., Uciechowska-Gawron, A., Myśkow, E. (2019). Two Twelfth-Century Kite Shields from Szczecin, Poland. In: Arms & Armour, pр. 1–28.
Kotlyar, M. (2010). Narisi voiennogo mistectva Davn'oi Rusi [Essays on the martial arts of ancient Rus’]. Kiiv: Nash chas. [In Ukrainian].
Ipat’evskaya letopis’ [Ipatiev Chronicle]. (1908). Polnoe sobranie russkikh letopisej [Сomplete collection of Rus’ chronicles]. T. 2. Sankt-Peterburg, 1908. [In Russian].
Okshott, E. (2006). Arkheologiya oruzhiya [Archeology of weapons]. Trans. M. Yakushin. Moskva: Centrpoligraf. [In Russian].
Odnorozhenko, O. (2009). Rus’ki korolivs’ki, hospodars’ki ta kniazivs’ki pechatky XIII – XVI st. [Russian royal, economic and princely seals of the XIII - XVI centuries.]. In: Monumenta Rutheniae Heraldica. Vol. II. Kharkiv: Madryd, 2009. [In Ukrainian].
Kozak, M. (2020). Vijs’kova sprava Korolivstva Rusi u sfrahistychnykh dzherelakh XIII–XIV st. [Military affairs of the Kingdom of Rus’ in sphragistic sources of the XIII-XIV centuries]. In: Liudyna, suspil’stvo, vlada v davnij ta rann'omodernij Ukraini: konteksty istorychnoi prezentatsii [Human, society, power in ancient and early modern Ukraine: contexts of historical presentation]. Ed. V. Smolij. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy, pp. 274–291. [In Ukrainian].
Kupchyns kyj, O. (2004). Akty ta dokumenty Halyts'ko-Volyns'koho kniazivstva XIII – pershoi polovyny XIV st. [Acts and documents of the Galicia-Volyn principality XIII – first half of the XIV century]. L’viv: NTSh imeni Shevchenka. [In Ukrainian].
Uzbrojenie w Polsce średniowiecznej 1350–1450. (1990). [Weapons in medieval Poland 1350–1450]. Ed. A. Nadolskij. Łódż: Polska Akademia Nauk. [In Polish].
Curcumіya, M. (2018). Ehvolyuciya srednevekovykh shchitov, ukreplennykh metallom. In: Voennaya arkheologiya. Sbornik materialov nauchnogo seminara. Vol. 4. Moskva: IARAN, pp. 252–267. [In Russian].
Gorelik, M. (2011). Mongol’skij kostyum i oruzhie v XIII–XIV vekakh: tradicii imperskoj kul’tury [Mongolian costume and weapons in the XIII–XIV centuries: traditions of imperial culture]. In: Voennoe delo Zolotoj Ordy: problemy i perspektivy izucheniya. Materialy Kruglogo stola, provedennogo v ramkakh Mezhdunarodnogo Zolotoordynskogo Foruma (Kazan’, 30 marta 2011 g.) [Military affairs of the Golden Horde: problems and prospects of study. Materials of the round table held within the framework of the International Golden Horde Forum (Kazan, March 30, 2011).]. Kazan’, pp. 121–137. [In Russian].
Gorelik, M. (2002). Armii mongolo-tatar X–XІV vv. [The armies of the Mongol-Tatars of the X–XIV centuries]. Moskva: Vostochnyj gorizont. [In Russian].
Niemiec, D. (2011). Czy Konrad Mazowiecki grał wszachynaWawelu? [Did Konrad of Mazovia play chess at the Wawel?]. In: Po drugiej stronie... Raporty przyjaciół-archeologów dla Wojtka Cholewy “Jonesa” [On the other side ... Reports of friends-archaeologists for Wojtek Cholawa “Jones”]. Pękowice, pp. 195–206. [In Polish].
Dirk, H. (2019). Breiding. Late Medieval Shields in the Philadelphia Museum of Art – A Survey. In: Veröffentlichungen des Zentralinstitutsfür Kunstgeschichte in München. B. 46. Schriften der Forschungsstelle Realienkunde. [Publications of the Central institute for art history in Munich. B. 46. Writings of the Research center real science]. B. 4. Passau: Dietmar Klinger Verlag, pp. 65–95. [In English].
UzbrojeniewPolsce średniowiecznej 1450–1500. (1998). [Weapons in medieval Poland 1450–1500]. Ed. A. Nadolskij. Torun: Uniwersytet Mikołaja Kopernika. [In Polish].