Внутрішні та зовнішні чинники усамостійнення та активізації діяльності «Русинської оброди» в Словаччині першої половини 1990-х рр.
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті висвітлено особливості та передумови розвитку русинства на теренах історичного Закарпаття та Східної Словаччини. Зокрема, зазначається, що ідея про окремішність автохтонного населення історичного Закарпаття, висунута наприкінці ХІХ ст., аж до закінчення Другої світової війни цілком влаштовувала Росію, Угорщину, Чехословаччину та Незалежну Словацьку державу (1939–1944 рр.) Проте, з часу приєднання сучасної Закарпатської області до СРСР і створення т. зв. соціалістичного табору, до якого відійшла частина території історичного Закарпаття, концепція окремішнього «русинського» етносу втратила свою геополітичну доцільність і не розвивалася. Однак, вже наприкінці 1980-х рр. певні сили СРСР – Росії, Угорщини, Чехословаччини доклали максимум зусиль, щоб на теренах історичного Закарпаття сформувати русинський рух, ідеологом якого став П.-Р. Магочі.
На основі документів організації «Світовий Конгрес Русинів», зарубіжної преси (зокрема, представленої діаспорою Словаччини) автор висвітлює утворення, діяльність та основні питання, які були в центрі дискусії між делегатами, учасниками і гостями Першого світового з’їзду русинів, що проходив 23-24 вересня 1991 р. у Меджилабірцях. Згадується промова Голови Русинської Оброди Василя Турка. Вказується на національну самоідентифікацію, яка була відмінною в різних регіонах Європи; на мову русинів (граматику яку необхідно було створити і запровадити в школах); на проблеми русинської національної та професійної культури; на можливості встановлення економічних зв’язків між районами проживання русинів; на «Новинки» (як – крайові, так і міжрегіональні), які б висвітлювали інформацію про русинське національне життя. Аналізуються питання, які були темами дискусій.
Автор розглядає передумови поширення русинського руху в Словаччині напередодні Першого світового конгресу. Дається характеристика Світового конгресу русинів на основі його Статуту. Наприкінці коротко згадується міжнародний науковий семінар «Традиції регіональних культур русинів / українців у Карпатах і діаспорі», що відбувся на початку березня 1991 р.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Посилання
Vidnianskyi, S.V. (1997). Ukrainske pytannia v mizhvoiennii Chekhoslovachchyni: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia dok. ist. nauk: spets. 07.00.02. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [In Ukrainian].
Vidnianskyi, S.V., Siusko, I.M. (1991). Rusyny-ukraintsi v Chekho-Slovachchyni: protses natsionalnoho samousvidomlennia. Ukrainskyi istorychnyi zhurna, 5, pp. 86–95. [In Ukrainian].
Vidnianskyi, S. (2020). Shchodo t. zv. “dyskryminatsii pidkarpatskykh rusyniv za natsionalnoiu oznakoiu”: analitychna dovidka. Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky. Mizhvidomchyi zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Vyp. 29, pp. 294–315. [In Ukrainian].
Kichera, N.M. (2015). Rusyny v etnopolitytsi krain Tsentralnoi ta Pivdenno-Skhidnoi Yevropy: avtoref. dys. kand. polit. nauk za spets. 23.00.02. Chernivtsi. [In Ukrainian].
Kichera, N. (2010). Etnoidentyfikatsiini modeli napriamkiv rusynstva v Slovatskii Respublitsi v istorychnii retrospektyvi. Suchasna ukrainska polityka, 21, pp. 316–323. [In Ukrainian].
Hychka, N. (2010). Rusynstvo u Slovatskii Respublitsi: tochka zoru slovatskykh avtoriv. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Politolohiia, Sotsiolohiia, Filosofiia. Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhNU “Hoverla”, Vyp. 14, pp. 168–170. [In Ukrainian].
Kichera, N. (2010). Problema rusynstva v politolohichnomu dyskursi (u spivavtorstvi Zan M.P.). Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Politolohiia, Sotsiolohiia, Filosofiia. Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhNU “Hoverla”, Vyp. 15, pp. 199–203. [In Ukrainian].
Kurinnyi, O. (2013). Asymiliatsiia i deformatsiia identychnosti rusyniv-ukraintsiv Karpat yak chynnyk niveliuvannia prav ukrainskoi natsionalnoi menshyny (korinnoho narodu). Ukraintsi-rusyny: etnolinhvistychni ta etnokulturni protsesy v istorychnomu rozvytku [holov. red. H. Skrypnyk]; NAN Ukrainy, MAU, IMFE im. M. T. Rylskoho. Kyiv, pp. 488–515. [In Ukrainian].
Almashii, M.I. (2025). Rusynsko-Slovianskiy leksykon. Naukove vydannia. Uzhhorod: Vydavnytstvo “Karpatska Vezha”. [In Ukrainian].
Burkut, I. H. (2009). Rusynstvo: mynule i suchasnist. Chernivtsi: Prut. [In Ukrainian].
Belei, L. (2017). “Rusynskyi” separatyzm: natsiietvorennia in vitro. Kyiv: Vyd-vo “Tempora”. [In Ukrainian].
Mahochyi, P.R. (2021). Formuvannia natsionalnoi samosvidomosti: Pidkarpatska Rus (1848–1948). Uzhhorod: Vyd-vo Valeriya Padyaka. [In Ukrainian].
Magosci, P.R. (1992). Karpatskí Rusíni a ich súčasné postavenie. Minority v politike. Kultúrne a jazykové prava. Zborník z medzinárodného sympózia o menšinách v strednej Europe, konané 13–16 novembra 1991 pod záštitou Václava Havla, prezidenta ČSFR, Bratislava-hrad, 1991/ Editor Jana Plichtová. Vydal Česko-slovenský výbor Európskej kultúrnej nadácie. Bratislava, pp. 191–201. [In Slovak].
Mahochii, P.R. (2005). «Ia rusyn byl, yesm y budu…» Vystupy na Svitovykh konhresakh rusynuv. Uzhhorod: Vydavatelstvo V. Padiaka. [In Ukrainian].
Karpatorusyny: novyi chy vidrodzhenyi narod? (1991). (Z vystupu prof. Pavla Roberta Mahochyia na pershomu Svitovomu konhresi rusyniv u Medzhylabirtsiakh). Nove zhyttia. Tyzhnevyk rusyniv-ukraintsiv ChSFR, No. 13(2251), 2 kvitnia, S. 6. [In Ukrainian].
Magocsi, P.R. (1993). Vědecký seminár o kodifikaci rusínského jazyka. Slovanský prěhled, L XXIX, 2. S. 232-233. [In Slovak].
Mahochii, P.R. (2004). Yazykovyi vopros. Najnowsze dzieje językow słowiańskich. Rusynskyi yazyk. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskej, ss. 85-114. [In Polish].
Deklaratsiia zo sviatochnoho vyholoshinia kodifikatsii rusynskoho yazyka na Slovensku (Bratislava, 27 yanuara 1995 roku). Jozafát V., Timkovič, OSBM. Rusíni na Slovensku v cirkevných dokumentoch. I. Diel. Užhorod: Vydavateľstvo V. Paďaka. [In Slovak].
Mushynka, M. (2018). Naivyznachnisha pratsia pro “rusynskyi” separatyzm. Duklia, 3, ss. 82-87. [In Ukrainian].
Shtets, M. (1996). Ukrainska mova v Slovachchyni (sotsiolinhvistychne ta interlinhvistychne doslidzhennia). Priashiv. [In Ukrainian].
Vanat, I. (1979). Narysy novitnoi istorii ukraintsiv Skhidnoi Slovachchyny. Kn.1: (1918–1938). Bratislava: Slovatske pedahohichne vydavnytstvo; Priashiv: Viddil ukrainskoi literatury. [In Ukrainian].
Vanat, I. (1993). Politychnyi rusynizm: korinnia i parostky. Ukrainski Karpaty. Materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii “Ukrainski Karpaty: etnos, istoriia, kultura”. Uzhhorod, pp. 111-112. [In Ukrainian].
Vasylchenko, M. (2008). Rozvytok ukrainskoho shkilnytstva u Skhidnii Slovachchyni pislia 1945 roku. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”: Istorychni nauky. Ostroh: Vyd-vo Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”, pp. 522-534. [In Ukrainian].
Follrichová, M. (1985). Fakty z istoriji ukrajinskoji žurnalistiky v Čechoslovaččyni. Naukovi zapiski 11. Prešov: ZRU, pp. 117-131. [In Ukrainian].
Bajcura, I. (1967). Ukrajinská otázka v ČSSR. Praha: Východoslovenské vydavateľstvo. [In Slovak].
Almashii, V. (2010). Pozacherhovyi zizd Kulturnoho soiuzu ukrainskykh trudiashchykh 1990 roku i natsionalna samoidentyfikatsiia rusyniv-ukraintsiv Chekhoslovachchyny na rubezhi 80–90-kh rr. XX stolittia. Prešovské politologické dni 2010. Výsledky výskumu: Zborník príspevkov z medzinárodnej konferencie doktorandov, konanej 28–29. januára 2010 v priestoroch Inštitútu politológie Filozofickej fakulty Prešovskej university v Prešove. Zost. Martina Glosíkova – Erik Germuška / Vidavateľ: Filozofická fakulta Prešovskej university v Prešove. Inštitút politológie. Prešov, pp. 113–129. [In Ukrainian].
Plishkova, A. (2004). Priashivska Rus. Sotsiolinhvistychnyi aspekt. Najnowsze dzieje językow słowiańskich. Rusynskyi yazyk. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskej, ss. 331-348. [In Ukrainian].
(1991). Stanovy Rusynskoi obrody. Rusyn, 1, s. 3. [In Ukrainian].
Zvernennia Naukovoho tovarystva Soiuzu rusyniv-ukraintsiv ChSRR do holovy uriadu SR Yana Charnohurskoho vid 10.2.1992 r. (2011). Naukovyi zbirnyk Muzeiu ukrainskoi kultury u Svydnyku. Svydnyk, Vol. 26, p. 399. [In Ukrainian].
Almashii, V. (2020). Suspilno-politychna ta hromadsko-kulturna diialnist Soiuzu rusyniv-ukraintsiv Slovatskoi Respubliky (1989-1993). Mizhnarodni zviazky Ukrainy: naukovi poshuky i znakhidky. Mizhvidomchyi zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Vyp 29, pp. 226–247. [In Ukrainian].
Zozuliak, O. (1991). Mitsno prozvuchalo: “My rusyny!”. Nove zhyttia. Tyzhnevyk rusyniv-ukraintsiv ChSFR, 13 (2251), 2 kvitnia, p. 1. [In Ukrainian].
Plishkova, A. (1991). Vyznachna aktsiia. Nove zhyttia. Tyzhnevyk rusyniv-ukraintsiv ChSFR, 13 (2251), 2 kvitnia, pp. 1–7. [In Ukrainian].
Shtatut Svitovoho konhresu rusyniv. Uzhhorod, 26 yuna 1999. Potochnyi (vnutrishnii) arkhiv hromadskoi orhanizatsii Svitovyi konhres rusyniv / Papka: V Svitovyi konhres rusynov. Ark. 1–3. [In Ukrainian].
Motsok, V.I., Makar, V.Iu., Popyk, S.D. (2005). Ukraintsi ta ukrainska identychnist u suchasnomu sviti. Chernivtsi: Prut. [In Ukrainian].
Stanovy Občianskeho združenia Svetový kongres Rusínov. Potochnyi (vnutrishnii) arkhiv hromadskoi orhanizatsii Svitovyi konhres rusyniv / Papka: Stanovu Svitovoho konhresu rusyniv. Pro chleniv Svitovoi Rady rusyniv. Ark. 1-4. [In Slovak].
(1992). Nove zhyttia, 3, 17 sichnia, p. 3. [In Ukrainian].
Mušinka, M. (2005). Sučasni nositelia interpreti a badatelia ľudových tradicii Rusinov-Ukrajincov Slovenska: vzájomne vzťahy a konflikti prislušnikov dvoch národnostných orientacií spoločneho etnika. Národ a národnosti na Slovensku v transformujucejsa spoločnosti: zostavil Štefan Šutaj. Prešov: Universum, ss. 203–207. [In Slovak].
Yabur, V., Plishkova, A. (2004). Priashivska Rus. Literaturnyi yazyk. Najnowsze dzieje językov słowiańskich. Rusynskyi yazyk. Redaktor naukowy Paul Robert Magocsi. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskej, ss. 147-210. [In Ukrainian].
Hrytsenko, P.Iu. Ukrainska mova u Skhidnii Slovachchyni: mynule i suchasne (analitychnyi ohliad). Derzhavnyi komitet Ukrainy u spravakh natsionalnostei ta relihii. Viddil Yevropeiskoi intehratsii ta mizhnarodnoho spivrobitnytstva / Potochnyi (vnutrishnii) arkhiv Viddilu yevropeiskoi intehratsii ta mizhnarodnoho spivrobitnytstva. Papka: III. 14. Slovatska Respublika. Yevropeiskyi konhres ukraintsiv. Ark. 1–10. [In Ukrainian].
Plishkova, A. (2005). Suchasny sfery funhovania kodifikovanoho rusynskoho yazyka na Slovensku. Rusyn, 1, pp. 85–100. [In Ukrainian].
Plishkova, A. (2016). Leksikolohiia i slovotvorinia rusynskoho yazeka. Vesoko shkolskei uchebnyk. Priashiv: IRIaK–PU. [In Ukrainian].
Dronov, M. (2006). Kollokvyum “Deyatelnost’ russkoi i ukraynskoi emyhratsyy v Vostochnoi Slovakyy v 1919–1945 gg.”. Rusyn, 1, pp. 113–116. [In Russian].
Shtets, M. (2011). Do pytannia kodyfikatsii “rusynskoho yazyka”. Naukovyi zbirnyk Muzeiu ukrainskoi kultury u Svydnyku. Svydnyk, Vol. 26, p. 76. [In Ukrainian].
Varshova, K, Hai M., Hryb, Y., Yasykova, M. (2014). Rusynskyi yazyk pro naimenshykh. / Obchanske zdruzhinia Kalysochka–Kolíska. Vydania pershe. Priashiv: Drukarnia zvidnytska, s.r.o. [In Ukrainian].
Duleba, A. (2006). Potrebuju rusini politicku stranu? Rusini-historia, sučasnosť a perspektivy: spoločenskovedny seminar. Prešov: Združenie inteligencie Rusinov Slovenska, ss. 44-49. [In Slovak].