Українці та світова цивілізація: енциклопедичні виміри

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: бер. 5, 2024
DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-24-9
Ключові слова:
світова цивілізація, українці у світі, видатні діячі, енциклопедії, біографії

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

О.С. Іщенко
https://orcid.org/0000-0002-8910-111X

Анотація

Статтю присвячено енциклопедичній біографістиці, зокрема питанням репрезентації видатних українців в контексті світової цивілізації. Мета статті – обґрунтувати необхідність створення енциклопедичних видань, що висвітлюють та популяризують визначні для світу здобутки українців – діячів науки, культури, мистецтва тощо. Питання ідентичності, незважаючи на процеси глобалізації, все ще є актуальним, особливо для тих народів, які на довгі часи втрачали свою державність. Українцям попри всі перипетії власної історії вдалося не загубитися, зберегти питомі риси національної вдачі, свої звичаї, традиції, мову, культуру тощо. Навіть у такому питанні як національна еліта не все так погано, як намагалася переконувати офіційна російська та радянська історіографія, трактуючи українців винятково, як селянську націю. Про те, що українська шляхта існувала, свідчать матеріальні, архітектурні, літературні, музейні, культурні здобутки, що є загальнонаціональною спадщиною українців. Українські інтелектуали є серед найбільших розумів світу. Цей постулат не потребує доведення, однак є нагальна необхідність роз’яснення й поширення інформації як у середині країни, так і поза нею про здобутки українців у царині світової цивілізації. Значною мірою це завдання лежить на довідкових, зокрема енциклопедичних виданнях. Заслуговують на увагу методологічні проблеми підготовки біографічних енциклопедичних видань, присвячених особам, що здійснили свій внесок у розвиток світової цивілізації. Серед них – питання, пов’язане із зарахуванням тих чи інших відомих осіб до українського національного континууму.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Іщенко, О. (2024) «Українці та світова цивілізація: енциклопедичні виміри», Проблеми всесвітньої історії, (24), с. 204–217. doi: 10.46869/2707-6776-2023-24-9.
Номер
№ 24 (2023): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Біографія автора

О.С. Іщенко

Іщенко Олександр Сергійович – кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інститутн енциклопедичних досліджень НАН України

Посилання

Vidnianskyi, S. (Ed). (2020). Ukraina v istorii Yevropy ХІХ – pochatku XXI st.: istorychni narysy. Kyiv: NASU Institute of History of Ukraine. [In Ukrainian].

Pyrozhkov, S., Smolii, V., Boriak, H. (Eds). (2020). Ukraina yak tsyvilizatsiinyi subiekt istorii ta suchasnosti: natsionalna dopovid. Kyiv: NASU Institute of History of Ukraine, Nika-Tsentr. [In Ukrainian].

Levchenko, O. (2003). Nobelivska intelektualna elita y Ukraina. Ternopil: Lileia. [In Ukrainian].

Zhelezniak, M. (2014). From EU to EMU (short history of the phenomenon of the Encyclopedia of Modern Ukraine). Proceedings of the 3 International Conference on Ukrainian Encyclopedia Studies (pp. 52-56). Kyiv: NASU Institute of Encyclopedic Research. https://doi.org/10.37068/ue.2013.6 [In Ukrainian].

Popyk, V. (2015). Achievements and perspective tasks of library historical and biographical studies. Biographistica Ukrainica, 12, pp. 9-41. https://doi.org/10.15407/ub.12.009 [In Ukrainian].

Borchuk, S. (2015). Entsyklopedychni proekty UAN – VUAN. Biohrafichnyi slovnyk diiachiv Ukrainy. Skhid, 133, pp. 65-69. [In Ukrainian].

Voropaieva, T. (2016). The role of personality in ukrainian history through biographical studies. Biographistica Ukrainica, 14, pp. 50-70. https://doi.org/10.15407/ub.14.050 [In Ukrainian].

Chyshko, V. (1996). Biohrafichna tradytsiia ta naukova biohrafiia v istorii i suchasnosti Ukrainy. Kyiv: BMT. [In Ukrainian].

Voropaieva, T. (2013). Ukrainstvo v yevropeiskomu tsyvilizatsiinomu prostori: teoretyko-metodolohichni zasady doslidzhennia. Ukrainoznavchyi almanakh, 11, pp. 79-83. [In Ukrainian].

Kalakura, Ya., Rafalskyi, O., Yurii, M. (2017). Mentalnyi vymir ukrainskoi tsyvilizatsii. Kyiv: Heneza. [In Ukrainian].

Hrabovskyi, S. (2022). Sotsialno-istorychna mifolohiia, totalitarna propahanda ta falshyva istorychna pamiat. In V. Fadieiev (Ed.), Natsionalna pamiat v umovakh suspilnykh peretvoren (pp. 203-294). Kyiv: NASU H. Skovoroda Institute of Philosophy. [In Ukrainian].

Khamitov, N., Pyrozhkov, S. (2020). Tsyvilizatsiina subiektnist Ukrainy: vid potentsii do novoho svitohliadu i buttia liudyny. Kyiv: Naukova dumka, NASU Institute of World History of Ukraine. [In Ukrainian].

Libanova, E. (Ed.). (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi (natsionalna dopovid). Kyiv: NASU. [In Ukrainian].

Onyshchenko, V. (2022). Civilizational discourse of economic development of Ukraine. Scientia Fructuosa,141(1), pp. 132-148. https://doi.org/10.31617/visnik.knute.2022(141)10 [In Ukrainian].

Dziuba, I. (2006). Ukraina u poshukakh novoi identychnosti. Kyiv: Ukraina. [In Ukrainian].

Vedenieiev, D. (2011). Natsionalna pamiat ukrainskoho narodu v konteksti informatsiino-psykholohichnykh vplyviv hlobalizovanoho svitu. In V. Soldatenko (Ed.), Natsionalna ta istorychna pamiat (vol. 1: Derzhavotvorchi ta tsyvilizatsiini zdobutky ukrainskoho narodu, pp. 38-52). Kyiv: Ukrainskyi instytut natsionalnoi pamiati. [In Ukrainian].

Bezdrobnyi, Yu., Kozyrskyi, V., Shenderovskyi, V. (Eds.). (2012). Vydatni ukrainski vcheni u svitovii nautsi: styslyi dovidnyk. Kyiv: NASU, “Mala akademiia nauk Ukrainy”. [In Ukrainian].

Ruska emyhratsyja u srpskoj kultury XX veka: zbornyk radova. (1994). (vol. 1). Beograd. [In Serbian].

Mykulanynets, L. (2021). An artist’s biography in the modern science discourse. Notes on Art Criticism, 40, pp. 134-138. https://doi.org/10.32461/2226-2180.40.2021.250376 [In Ukrainian].

Pyrozhkov, S., Khamitov, N. (2022). War and peace in Ukraine: ways to real victory and development. Visnyk of the National Academy of Sciences of Ukraine, 9, pp. 38-49. https://doi.org/10.15407/visn2022.09.038 [In Ukrainian].

Klimov, A. (Ed.). (2010). Vydatni ukraintsi: malyi dovidnyk. Kharkiv. [In Ukrainian].

Dziuba, I. (1998). Internatsionalizm chy rusyfikatsiia? Kyiv: KM Academia. [In Ukrainian].

Hrabovskyi, S. (2019). Vid etnosu do natsii: kontseptualni zasady osmyslennia rannomodernoi ta modernoi ukrainskoi istorii. In V. Fadieiev (Ed.), Etnichnist. Kultura. Istoriia. Sotsialno-filosofski narysy (pp. 164-248). Kyiv: NASU H. Skovoroda Institute of Philosophy. [In Ukrainian].

Bilokin, S. (2006). V oboroni ukrainskoi spadshchyny: Istoryk mystetstva Fedir Ernst. Kyiv: NASU Institute of History of Ukraine. [In Ukrainian].

Popyk, V. (2021). Biography in publications of scientific and cultural centers of Western Ukrainian diaspora. Manuscript and book heritage of Ukraine, 27, pp. 166-180. https://doi.org/10.15407/rksu.27.166 [In Ukrainian].

Foreword. (2001). In I. Dziuba, A. Zhukovskyi, M. Zhelezniak (Eds.), Encyclopedia of Modern Ukraine (vol. 1, pp. 5-6). Kyiv: NASU Institute of Encyclopedic Research. [In Ukrainian].

Babarykina, N., Serhiienko, T. (2021). Aktualizatsiia konsolidatsii protsesiv rozvytku hromadianskoho suspilstva ta politychnoi natsii. In Proceedings of the XXIV international conference “About the Problems of practice, science and ways to solve them” (pp. 282-285). Milan. [In Ukrainian].

Rudakevych, O. (Ed.). (2021). Sotsiokulturni ta politychni priorytety ukrainskoi natsii v umovakh hlobalizatsii. Ternopil. [In Ukrainian].

Starchenko, N. Ukrainski svity Rechi Pospolytoi. Kyiv: Laurus, 2022. [In Ukrainian].