Сучасна Угорщина – шлях від демократії до авторатиризму: історична ретроспектива

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Анотація

У кінці 1980-х рр., внаслідок оксамитових революцій, політичні системи більшості країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) пройшли значні зміни. Цей процес також зачіпив Угорську Республіку, де зміна суспільного устрою пройшла інтенсивніше і успішніше, ніж у багатьох інших країнах ЦСЄ.


Угорщина, завдяки цим процесам, відзначилася як лідер серед країн ЦСЄ, які досягли значних досягнень у сфері політичної та економічної трансформації. Політична система суспільства зазнала значних змін. Однопартійний режим було замінено плюралістичною політичною системою, яка базувалася на Конституції, зміненій у 1989 р. Була впроваджена парламентсько-президентська система влади, яка надала уряду широкі повноваження і зобов’язала його забезпечувати умови для економічного і демократичного розвитку країни. Також була проведена реформа судової системи, і створений Конституційний Суд.


З 1990 року до 2010 року відбулася значна лібералізація суспільства, але досягнення цих років мали суперечливий та неоднозначний характер. Комерціалізація всіх сфер життя суттєво змінила загальнокультурний контекст, призвела до нових напруженостей у відносинах між різними соціальними групами і різними поколіннями, і певною мірою загострила проблему міжнаціональних відносин.


Все змінилося в 2010 р., коли на виборах в Державні збори до влади прийшла коаліція ФІДЕС-УГП-ХДНП, отримавши конституційну більшість голосів. Ця правоконсервативна коаліція успішно впроваджувала консервативну ідеологію, вміло маніпулювала громадською свідомістю, здійснювала ефективні економічні реформи, посилювала державне управління та реформувала державний сектор, спрямовуючи його к централізації і відновленню консервативних традицій угорської держави. Це також супроводжувалося згортанням демократичних принципів правління та посиленням авторитарних тенденцій.


Внаслідок цих дій, правоконсервативна коаліція зуміла перемогти на виборах до Державних зборів у 2014, 2018 та 2022 роках. Це призвело до того, що багатопартійна система, створена як противага однопартійному тоталітарному режиму, стала двополюсною з домінуючою роллю коаліції ФІДЕС-УГП-ХДНП.


Таким чином країна із усталеними демократичними традиціями перетворилася на державу з авторитарним урядом на чолі із прем’єр-міністром В.Орбаном, якого багато хто в ЄС називає диктатором.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Ткач, Д. (2024) «Сучасна Угорщина – шлях від демократії до авторатиризму: історична ретроспектива», Проблеми всесвітньої історії, (25), с. 86–103. doi: 10.46869/2707-6776-2024-25-4.
Розділ
Статті
Біографія автора

Д.І. Ткач

Ткач Дмитро Іванович – доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин та журналістики ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК», проректор з міжнародних зв’язків.

Посилання

Hernádi, T. (2000). 1956 igaz története. Baja: Szerző. [In Hungarian].

Valuch, T. (2001). A magyar társadalom szerkezeti változásai, 1945–1990. Bp.: Rubikon. [In Hungarian].

Tőkéczki, L. (1994). Magyar konszervatizmus – hagyomány és a jelenkor. Bp.: Battyáni Alapitvány. [In Hungarian].

Fricz, T. (1966). A magyarországi pártrendszer 1987–1995. Bp.: Cserépfalvi. [In Hungarian].

Tkach, D.I. (2014). Vlada ta opoziciya v Ugorshhini–zmina oblich chi zmina kursu? Naukovi zapiski Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im. IF Kurasa NAN Ukrayini, 2, pp. 75-90. [In Ukrainian].

Osnovnoj zakon Vengrii. [Online]. Available from: https://nemzetikonyvtar.kormany.hu/download/3/00/50000/orosznyomda_jav%C3%ADtott.pdf [In Russian].

Magyarország Alaptörvénye. 24. cikk, (5) bekezdés. [Online]. Available from: http://www.njt.hu/cgi_bin/njt_doc. cgi?docid=140968#foot_41_place [In Hungarian].

Magyarország Alaptörvénye. 37. cikk, (4) bekezdés. [Online]. Available from: http://www.njt.hu/cgi_bin/njt_doc. cgi?docid=140968#foot_41_place [In Hungarian].

Magyarország Alaptörvénye. Záró és vegyes rendelkezések. [Online]. Available from: http://www.njt.hu/cgi_bin/njt_doc. cgi?docid=140968#foot_41_place [In Hungarian].

évi XX. törvény. Az egyes igazságügyi jogviszonyokban alkalmazandó felső korhatárral kapcsolatos törvénymódosításokról. [Online]. Available from: http://mkogy.jogtar.hu/?page=show&docid=a1300020.TV [In Hungarian].

“Yakshho vam ce potribno”: Orban zaproponuvav bizhencyam koridor do YeS cherez Ugorshhinu. [Online]. Available from: https://tsn.ua/svit/yakscho-zahid-cogo-hoche-orban-zaproponuvav-bizhencyam-koridor-u-yes-cherez-ugorschinu-1902991.html [In Ukrainian].

Tkach, D. (2022). Pravo-konservativna ideologiya uryadu Viktora Orbana – golovna prichina sistemnogo konfliktu YeS ta Ugorshhini. Zovnishni spravi, (32), 1. pp. 9–15. [In Ukrainian].

Madyar, B., Madlovich, B. (2023). Postkomunistichni rezhimi: aktori, instituciyi ta dinamika. Korotkij putivnik. Boston: Academic Studies Press. [In Ukrainian].

Szirmai, É. (2019). A digitális identitás titkos jelei. In: Balázs G., Minya K., Pölcz Á. (szerk.) A titok szemiotikája. Budapest: Magyar Szemiotikai Társaság, P. 301-312. [In Hungarian].

Vásárhelyi M. (2013). A médiapolip működése – agy – és pénzmosoda. In: Magyar polip – A posztkommunista maffi aállam. Szerk.: Magyar Bálint és Vásárhelyi Júlia. Budapest: Noran Libro. [In Hungarian].

Itt vannak a számok igy befolyaso ljak orbanek a mediat. [Online]. Available from: http://magyarinfo.blog.hu/2015/02/05/itt_vannak_a_szamok_igy_befolyaso ljak_orbanek_a_mediat [In Hungarian].

Magyarországon a harmadik legrosszabb a sajtószabadság helyzete az uniós tagállamok közül. [Online]. Available from: https://hu.euronews.com/2022/05/03/magyarorszagon-a-harmadik-legrosszabb-a-sajtoszabadsag-helyzete-az-unios-tagallamok-kozul [In Hungarian].

Tuzhanskij, D. Vartovi rezhimu Viktora Orbana. [Online]. Available from: https://medialab.online/news/magyarorszag/ [In Ukrainian].

Derzhalyuk, M. (2018). Aktivizaciya diyalnosti Ugorshhini u regioni ta Ukrayini. Strategichni prioritety, 1, pp. 48-56.

Sho Orban maye proti Ukrayini? [Online]. Available from: https://bbc.com/ukrainian/articles/c972eyn67emo [In Ukrainian].