Проблема відсутності релігійної свободи в СРСР у відносинах Вашингтона з Москвою на початковому етапі німецько-радянської війни (червень-грудень 1941 р.)

Анотація

У статті досліджуються окремий сегмент офіційних американсько-радянських відносин на початку німецько-радянської війни, який стосувався питання відсутності релігійної свободи в СРСР та впливу адміністрації президента Рузвельта на її забезпечення. Хронологічні межі дослідження – період від нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року до грудня 1941 року, коли відбулася низка важливих подій: розпочався радянський контрнаступ під Москвою (5 грудня 1941 р.), Японія атакувала базу Тихоокеанського флоту США у Перл-Гарбор (7 грудня 1941 р.), Німеччина та Італія оголосили війну США (11 грудня 1941 р.). У статті робиться спроба простежити факти, що стосуються офіційних відносин між Сполученими Штатами Америки та Радянським Союзом щодо релігійної свободи в часи найбільш критичного періоду німецько-радянської війни. Автор аналізує офіційні заяви та документи, листування дипломатичних представників, а також спогади представників вищого державного керівництва, які були безпосередніми учасниками досліджуваних подій, щоб висвітлити стан взаємодії щодо питань релігійної свободи. У статті з’ясовується, як питання релігійної свободи впливало на формування союзу між двома державами, враховуючи історичний контекст обмежень на релігійну практику в СРСР та активну підтримку права на релігійну свободу як частину американської зовнішньої політики. Дослідження вказує на те, що питання релігійної свободи стосувалося не лише морального виміру відносин між двома державами, але й було інструментом дипломатичного впливу, який залежав від громадської думки США. Стаття покликана показати складну природу американсько-радянських відносин у другій половині 1941 року, підкреслюючи роль ідеологічних компромісів у міжнародній політиці та важливість проблеми релігійної свободи як елемента дипломатичних взаємин між США та СРСР. Результати дослідження показують, що релігійні питання могли формувати міжнародні відносини під час глобальних конфліктів, впливати на політичні рішення на найвищому рівні. Автор стверджує, що врахування релігійного аспекту в міждержавних відносинах може відкрити нові можливості для дипломатії та сприяти кращому взаєморозумінню між країнами.