Історія виникнення і сучасний стан грузино-південноосетинського конфлікту

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: черв. 27, 2024
DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2024-26-5
Ключові слова:
Південна Осетія, Грузія, грузино-південноосетинське протистояння, грузино-південноосетинський збройний конфлікт 1991-1992 рр., переговорний процес щодо врегулювання грузино-південноосетинського конфлікту, п’ятиденний російсько-грузинський збройний конфлікт 2008 р., військова присутність РФ у Південній Осетії

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М.І. Отрош
https://orcid.org/0009-0007-3658-5871

Анотація

У статті досліджуються причини виникнення грузино-південноосетинського конфлікту, показано фази його розвитку та сучасний стан. Грузино-південноосетинське протистояння розпочалося ще в період існування СРСР. Воно переросло у збройний конфлікт 1991-1992 рр., який закінчився поразкою грузинських військ і встановленням Південною Осетією за допомогою військової підтримки Росії контролю над територією цієї автономної області. З того часу Південна Осетія стала де-факто незалежною державою, яка практично опинилася поза владою грузинського уряду.


Після цього розпочався багаторічний переговорний процес, який, на жаль, не приніс бажаних результатів у врегулюванні грузино-південноосетинського конфлікту. Зважаючи на це, Грузія зробила у серпні 2008 р. невдалу спробу силового відновлення контролю над Південною Осетією. Це призвело до п’ятиденного російсько-грузинського збройного конфлікту, під час якого Південна Осетія за допомогою росіян встановила повний контроль над усією своєю територією. Невдовзі по тому Південна Осетія була визнана незалежною державою з боку РФ та деяких її сателітів, а російські військовослужбовці стали дислокуватися фактично по всій території цієї колишньої Південно-Осетинської автономної області.


Незважаючи на такий розвиток подій, Грузія по праву вважає Південну Осетію своєю територією, окупованою Росією. Абсолютна більшість держав світу, зокрема Україна, підтримують територіальну цілісність Республіки Грузія, складовою частиною якої є колишня Південно-Осетинська автономна область. Враховуючи високий рівень російської присутності у Південній Осетії, можна прогнозувати, що в недалекому майбутньому Росія повністю поглине цю грузинську територіюта включить її «на прохання осетинців» до свого складу в якості ще одного суб’єкта федерації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Отрош, М. (2024) «Історія виникнення і сучасний стан грузино-південноосетинського конфлікту», Проблеми всесвітньої історії, (26), с. 77–94. doi: 10.46869/2707-6776-2024-26-5.
Номер
№ 26 (2024): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Біографія автора

М.І. Отрош

Отрош Михайло Іванович – доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України».

Посилання

Zakon SSSR ot 3 aprelya 1990 g. No. 1409 – I “O poryadke razresheniya voprosov, svyazannykh s vykhodom soyuznoy respubliki iz Soyuza SSR”. [Online]. Available from: http://cominf.org/node/114206241610 [In Russian].

Diplomaticheskiy vestnik. (1992), 13-14, p. 29. [In Russian].

Byulleten' mezhdunarodnykh dogovorov. (1993), 8, p. 25. [In Russian].

Byulleten' mezhdunarodnykh dogovorov. (1994), 7, p. 50. [In Russian].

Diplomaticheskiy vestnik. (1994), 21-22, p. 52. [In Russian].

Diplomaticheskiy vestnik. (1995), 8, p. 76. [In Russian].

Diplomaticheskiy vestnik. (1996), 1, p. 27. [In Russian].

Diplomaticheskiy vestnik. (1996), 6, p. 52. [In Russian].

Zakharov, V.A., Areshev, A.G. (2008). Priznaniye nezavisimosti Yuzhnoy Osetii i Abkhazii: Istoriya, politika, pravo. Moskwa: MGIMO (U) MID Rossii. [In Russian].

Bezruchenko, V.I. (2019). Pivdenna Osetiya. Entsyklopediya mizhnarodnoho prava: U 3 t. / redkol.: Yu.S. Shemshuchenko, V.N. Denysov (spivholovy) ta in.; Instytut derzhavy i prava im. V.M. Koretsʹkoho NAN Ukrayiny. T. 3. M-YA. Kyiv: Akademperiodyka, pp. 526-528. [In Ukrainian].

Blishchenko, V.I., Solntseva, M.M. (2014). Krizisy i konflikty na postsovetskom prostranstve: Nauchnoye izdaniye. Moskwa: ZAO Izdatel'stvo “Aspekt Press”. [In Russian].