СЕРБСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ НОВА СЕРБІЯ ТА СЛОВ’ЯНОСЕРБІЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ХVІІІ СТ. (ЧАСТИНА 1)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті досліджуються сербські військові поселення Нова Сербія та Слов’яносербія (1751-1764 рр.) на території сучасних Кіровоградської і Луганської областей, засновані царським урядом для сербських переселенців з Австрії. Проаналізовано загальну ситуацію, в якій готувалося і здійснювалося переселення. Звернуто увагу на австрійську реформу у військовій сфері за Марії-Терезії, на поступки Відня угорським феодалам, які негативно позначилися на положенні сербської ландміліції. Відзначено вихід Росії на беріг Чорного моря й розгортання російської колонізації причорноморського Степу. Визначено мотиви, які спонукали сербів-граничарів до переїзду до Росії, а Росію – до того, щоб їх приймати. Стверджується, що з боку переселенців, життя яких в Австрії критично ускладнилося внаслідок реформи військових поселень на кордоні з Туреччиною, переважали мотиви соціально-економічного, а також національно-культурного, релігійного плану. Російську сторону серби цікавили як джерело кадрів для забезпечення колонізації Причорномор’я, організації військового кордону на щойно приєднаних землях. Новий кордон Росія облаштовувала за моделлю військової границі,запозиченої в Австрії. Згадано про відомих вихідців з сербських етнічних територій на Балканах і з Австрії, які приїжджали до Росії та йшли на російську службу в першій половині ХVІІІ ст. й які відіграли роль попередників для переселенців з Нової Сербії і Слов’яносербії: Савва Владиславич, Панту Божич, Михайло Милорадович та ін. На підставі архівних та інших матеріалів з’ясовано зміст і послідовність підготовчих кроків Росії та «австрійських» сербів до переселення.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Shonju P. Cyvylyzacyja klassycheskoj Evropy / Per. s franc. y poslesl. V. Babynceva. – Ekaterynburg: U-Faktoryja, 2005. – 608 s.
Popov N. Voennye poselenyja serbov v Avstryy y Rossyy. – Vestnyk Evropy. – 1870. – T. III. – Kn. 6-ja (yjun'). – S. 569-614.
Snajder T. Peretvorennja nacij. Pol'shha, Ukrai'na, Lytva, Bilorus' 1569-1999 / Per. z angl. – K., DUH I LITERA, 2012. – 464 s.
Dvornik F. Slov’jany v jevropejs'kij istorii' ta cyvilizacii' / Per. z angl. – K.: Duh i Litera, 2000. – 528 s.
Bagalyj D.Y. Kolonyzacyja Novorossyjskogo kraja y pervye shagy ego po puty kul'tury. Ystorycheskyj jetjud. – K., 1889. – S. 77.
Rudјakov P. Seoba Srba u Rusyјu u 18 veku / Prevod M. Markovyћ. – Beograd, Sluzhbeny lyst SRЈ, 1995. – 183 s.
Gavrylovyћ S. Nove voјne granyce u Sremu, Potysјu y Pomoryshјu kao prymarne oblasty mygracyјe u Rusko carstvo u 18 veku // Seoba Srba u Rusko carstvo polovynom 18 veka: zbornyk radova sa Meђunarodnog nauchnog skupa u Novom Sadu, 7-9 maјa 2003. / Glavny urednyk S. Lalyћ. – Novy Sad, Srpsko-ukraјynsko drushtvo, 2005. – S. 19-26.
Mylovanovyћ S. Potyska y Pomoryshka granyca (1702-1751): katalog yzlozhbe. – Novy Sad, Muzeј Voјvodyne, 2003. – 24 s.
Marјan V.St. Ystoryјa Srba u HVIII veku prema odabranym ystoryјskym yzvoryma. – Beograd, Dosyјe, 2005. – 482 s.
Ekmechyћ M. Dugo kretaњe yzmeђu klaњa y oraњa: ystoryјa Srba u novom veku (1492-1992). – 4-o yzd. – Beograd: Evro-Giunti, 2011. – 602 s.
Rachunyca A. Razlozy seobe Srba yz Dalmacyјe u Rusko carstvo tokom 18 vyјeka // Seoba Srba u Rusko carstvo polovynom 18 veka: zbornyk radova sa Meђunarodnog nauchnog skupa u Novom Sadu, 7-9 maјa 2003. / Glavny urednyk S. Lalyћ. – Novy Sad, Srpsko-ukraјynsko drushtvo, 2005. – S. 52-65.
Kostyћ M. Nova Srbyјa y Slavenosrbyјa. – Novy Sad: Srpsko-ukraјynsko drushtvo, 2001. – 192 s.
Rudjakov P.N. «V sluzhbu y vechnoe poddanstvo…». Serbskye poselenyja Novaja Serbyja y Slavjanoserbyja na ukraynskyh zemljah (1751-1764). – K., ArtJek, 2001. – 176 s.
Mil'chev V. Zasnuvannja, organizacijne oformlennja ta pershi kroky Serbs'kogo gusars'kogo polku (1724-1734 rr.) // Seoba Srba u Rusko carstvo polovynom 18 veka: zbornyk radova sa Meђunarodnog nauchnog skupa u Novom Sadu, 7-9 maјa 2003. / Glavny urednyk S. Lalyћ. – Novy Sad, Srpsko-ukraјynsko drushtvo, 2005. – S. 164-182.
Myloradovych G.A. Rodoslovnaja knyga Chernygovskogo dvorjanstva. – SPb, 1901. – T.1, ch.1.
Bodjanskyj O. Predyslovye. – Delo Gadjackogo polkovnyka Myhajla Myloradovycha s General'nym sud'eju Chernyshem. 1716 g. – Chtenyja Moskovskogo Ymperatorskogo obshhestva ystoryy y drevnostej rossyjskyh. – 1870. – № 3. – S. 14-32.
Donoshenye Carskomu presvetlomu Velychestvu [Myhajla Myloradovycha]. – Materyaly dlja ystoryy Juzhnoj Rusy, yzdannye Gryoryem Myloradovychem. – Chernygov, 1858. – 349 s.
Belov E. Rezul'taty vojn Rossyy y Turcyy. HVIII vek. Stat'ja vtoraja. – Drevnjaja y novaja Rossyja. – 1877. – № 7. – S. 173-192.
Arhyv vneshnej polytyky Rossyy (Moskva). – Fond 32. – Opys' 1. – Delo 6. – Lysty 6-10.
Leshhylovskaja Y.Y. Serbskyj narod y Rossyja v HVIII v. – SPb., Aletejja, 2006. – 297 s.
Arhyv vneshnej polytyky Rossyy. – Fond 32. – Opys' 1. – Delo 6. – Lyst 71.