ПОСАДИ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРІВ ТА ВІЦЕ-КОРОЛІВ У КОЛОНІАЛЬНІЙ БРАЗИЛІЇ

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: черв. 8, 2017
DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2017-4-5
Ключові слова:
колоніальна Бразилія, генерал-губернатор, віце-король, юрисдикція, монократія, статут, ієрархія, права величності, культура винагород та компенсацій

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

П.В. Кряжев

Анотація

У статті розглянуто проблему рангу посад генерал-губернаторів та віце-королів колоніальної Бразилії в системі португальського колоніального управління вказаним заморським домініоном. З’ясовано регалії та рівні юрисдикцій вказаних високопосадовців. Звернено увагу на зміст адміністративно-управлінської системи Португалії в контексті її функціонування в Бразилії. Зазначено, що вказана система була монократією, синтезованою з колегіальними державними управлінськими органами, що функціонували на основі принципу ієрархічної узгодженості. Вказано, що юрисдикція генерал-губернаторів та віце-королів у Бразилії була більш обмеженою у порівнянні з тими самими високопосадовцями в Індії. У статті висвітлено, що протягом 1549-1808 рр., коли адміністрацію колоніальної Бразилії очолювали призначені португальською короною генерал-губернатори, а згодом і віце-королі, повноваження вказаних високопосадовців регулювалися низкою статутів, останній з яких (1677 р.) діяв до прибуття португальського королівського двору на чолі з принцем Жоао у 1808 р. в Ріо де Жанейро. Обсяг повноважень генерал-губернаторів та віце-королів у Бразилії згідно з цим статутом був фактично ідентичним, крім вилучення норми про фіксований термін перебування на посаді віце-короля. Зазначено, що на відміну від віце-королівства Індії португальська корона не надала відповідного статусу своїй південноамериканській колонії, підкреслюючи, таким чином, привілейоване становище Індії серед інших заморських володінь Португалії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Кряжев, П. (2017) «ПОСАДИ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРІВ ТА ВІЦЕ-КОРОЛІВ У КОЛОНІАЛЬНІЙ БРАЗИЛІЇ», Проблеми всесвітньої історії, (4), с. 80–85. doi: 10.46869/2707-6776-2017-4-5.
Номер
№ 4 (2017): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Розділ
Статті
Біографія автора

П.В. Кряжев

Кряжев Павло Володимирович – кандидат педагогічних наук.

Посилання

Ocherky ystoryy Brazylyy / Za red. V.Y Ermolaeva. – M.: Yzdatel'stvo socyal'no-jekonomycheskoj lyteratury, 1962. – 571 s.

Glynkyn A.N. Novejshaja ystoryja Brazylyy (1939-1959). – M.: Yzdatel'stvo YMO, 1961. – 403 s.

Kalmykov N.P. Dyktatura Vargasa y brazyl's'kyj rabochyj klass. – M.: Nauka, 1981. – 230 s.

Karavaev A.P. Brazylyja: proshloe y nastojashhee peryferyjnogo kapytalyzma. – M.: Progress, 1989. – 277 s.

Koval' B.Y. Brazylyja vchera y segodnja. – M.: Nauka, 1975. – 176 s.

Komyssarov Ju.N. Russkye ystochnyky po ystoryografyy Brazylyy pervoj trety HIH v. – L.: Nauka, 1977. – 168 s.

Sljozkyn L.Ju. Zemlja Svjatogo Kresta. Otkrytye y zavoevanye Brazylyy. – L.: Nauka, 1970. – 160 s.

Antonov Ju.N. Brazylyja: armyja y polytyka. – M.: Nauka, 1973. – 256 s.

Okuneva L.S. Brazylyja: osobennosty demokratycheskogo proekta. Stranycy novejshej polytycheskoj ystoryy latynoamerykanskogo gyganta. – M.: MGYMO, 2008. – 823 s.

Okuneva O.V. Francuzskye jekspedycyy v Brazylyju XVI – nachala XVII vv.: osvoenye terrytoryj y osmyslenye novyh realyj: Avtoref. dys... kand. yst. nauk: 07.00.03 / Moskovskyj gosudarstvennyj un-t ym. M.V. Lomonosova. – Moskva, 2005. – 21 s.

Martynov B.F. Brazylyja – gygant v globalyzyrujushhemsja myre. – M.: Nauka, 2008. – 320 s.

Martynov B.F. Zolotoj kancler. Baron de Ryo-Branko – velykyj dyplomat Latynskoj Ameryky. – M.: YLA RAN, 2004. – 160 s.

Davydov V.M., Bobrovnykov A.V. Rol' voshodjashhyh gygantov v myrovoj jekonomyke y polytyke (shansy Brazylyy y Meksyky v global'nom yzmerenyy). – M.: YLA RAN, 2009. – 234 s.

Tarasyshyna E.V. Pervaja admynystracyja L.Y. Luly da Sylvy v Brazylyy: osobennosty vnutrennej y vneshnej polytyky: 2003-2006 gg: Avtoref. dys... kand. yst. nauk: 07.00.03 / Moskovskyj gosudarstvennyj un-t ym. M.V. Lomonosova. – Moskva, 2009. – 25 s.

Junior C.P. Formacao do Brasil contemporaneo. Colonia. – Sao Paulo: Companhia das Letras, 1977. – 464 p.

Faoro. R. Os donos do poder: Formacao do patronato politico brasileiro. – Sao Paulo: Ed. Globo, 2001. – 913 p.

Fragoso J., Bicalho M.F., Hespanha A.M. O antigo regime nos tropicos. A dinamica imperial portuguesa (seculos XVI-XVIII). – Rio de Janeiro: Civilizacao Brasileira, 2001. – 473 p.

Santos C.M. Goa e a chave de toda a India. Perfil politico da capital do Estado da India (1505-1570). – Lisboa: CNCDP, 1999. – 373 p.

Documentos historicos: Em 112 vol. – Rio de Janeiro: Augusto Porto & C., 1928. – Vol. 6. – 492 r.

Documentos historicos: Em 112 vol. – Rio de Janeiro: Augusto Porto & C., 1928. – Vol. 5. – 500 r.

Monteiro N.G., Cunha M.S., Cardim P.A. Elites ibero-americanas do Antigo Regime. – Lisboa: Imprensa de Ciencias Sociais, 2005. – 365 p.

Hernandes I.A. Aristocracia, poder y riqueza en la Espana moderna. La Casa de Osuna, siglo XV-XIX. – Madrid: Siglo XXI, 1987. – 461 p.

Elias N. Sociedade de Corte. – Rio de Janeiro: Jorge Zahar Editor, 2001. – 313 p.