Конфуціанські принципи в китайській історії та модернізаційні процеси останньої чверті ХХ ст.

Анотація

Новий курс Китаю з 1978 р. був спрямований на проведення політики «реформ і відкритості». Водночас у державну ідеологію КНР були поступово імплементовані соціально-культурні, світоглядні та етичні категорії, властиві конфуціанству. У статті розглядається еволюція категорій конфуціанського вчення, що нині взяті на озброєння у внутрішньо- та зовнішньополітичній лінії КНР, які виникли та були оформлені в чітку систему у Стародавньому Китаї. Аналізуються причини повернення до принципів навчання, сформованих в епоху Стародавнього Китаю, які визначили шляхи його розвитку на тисячоліття. Особливу увагу приділено виявленню модернізаційного потенціалу конфуціанської доктрини, її затребуваність в сучасних умовах. Автор робить висновок про те, що відповідність морально-етичного ядра конфуціанського вчення завданням та цілям розвитку сучасного суспільства дозволило на нинішньому етапі розвитку Китаю реабілітувати його, поклавши в основу соціальної комунікації та управління державою.