Журнал «Проблеми всесвітньої історії» приймає до друку оригінальні статті, що раніше не публікувалися в інших виданнях. У випадку виявлення плагіату статтю буде повернуто авторові без розгляду щодо опублікування в журналі. У разі виникнення будь-яких конфліктів між журналом та автором редакційна колегія керується стандартами публікаційної етики, сформульованими Комітетом з публікаційної етики. Більше інформації за посиланням: http://publicationethics.org/

Якщо автор не приймає ремарки рецензента, редакційна колегія розглядає подібні конфлікти та приймає остаточне рішення. Якщо це рішення не задовольняє автора, він (вона) має право відмовитись від публікації свого матеріалу.

Відповідні обов’язки авторів, рецензентів та редакторів журналу викладено нижче.

Відповідальність авторів

Подаючи до друку статтю в журнал «Проблеми всесвітньої історії», автор або колектив авторів гарантують, що стаття є оригінальним твором, що раніше не публікувався та не поданий до друку в інше видання. Вони також гарантують, що думки та ідеї, які не належать самим авторам, супроводжуються відповідними посиланнями та (або) цитатами. Автор не має права публікувати матеріали, що втілюють результати того самого дослідження в різних виданнях або збірниках. Подібні публікації традиційно сприймаються як такі, що порушують норми публікаційної етики. У разі виявлення таких матеріалів авторові буде відмовлено в публікації, а саму статтю буде повернуто. Автори оригінальних досліджень мають надавати детальну інформацію щодо виконаної роботи та об’єктивне обґрунтування її значущості. Вище зазначені матеріали мають бути послідовно відображеними у статті. Матеріали мають містити достатній обсяг реквізитів та джерел, необхідних для оформлення користувачами посилань на наукову працю. Підробка наукових результатів, шахрайство та опублікування завідомо хибних тверджень є проявом неетичної поведінки та призведе до відмови в опублікуванні матеріалу або до повернення отриманої статті.

Відповідальність рецензентів

Рецензенти журналу «Проблеми всесвітньої історії» виконують свою роботу на добровільних засадах. Рецензенти мають право відмовитися від рецензування матеріалів з власної спеціалізації, якщо нинішні робочі та (або) інші зобов’язання не дають їм змоги написати рецензію вчасно та належним чином. Також рецензенти мають право відмовитись рецензувати матеріали, щодо яких, на їхню думку, вони не мають достатнього рівня кваліфікації. Рецензенти, що взяли на себе відповідні обов’язки, мають надсилати свої рецензії протягом двох тижнів. Вони мають відмовитися від рецензування, якщо на будь-якій стадії виконання своєї роботи рецензенти виявлять нестачу досвіду в написанні рецензії або в разі виявлення потенційного конфлікту інтересів під час написання рецензії (наприклад, внаслідок співавторських, конкурентних чи інших зв’язків з будь-ким з авторів, установ або компаній, що мають стосунок до надісланого матеріалу).

Особлива інформація, отримана рецензентом під час сліпого рецензування, має зберігатися в таємниці та не має використовуватися у власних інтересах рецензента. Будь-які матеріали, отримані для рецензування, мають зберігатися в таємниці, не мають бути показані або бути об’єктом обговорення з третіми особами, крім уповноважених редактором журналу. Рецензенти мають створювати власні рецензії, керуючись принципом максимальної об’єктивності та утримуватися від персональної критики щодо авторів. Рецензентам варто чітко формулювати власні думки, пояснювати та обґрунтовувати всі зроблені рекомендації. Рецензенти мають намагатися забезпечити конструктивну та конкретну допомогу, що дасть можливість автору чи групі авторів покращити власний матеріал, навіть якщо останній, на їхню думку, не підлягає публікації. У своїх відгуках рецензенти мають відзначати попередньо опубліковані роботи суміжної тематики, що їх не було зазначено автором чи групою авторів у своєму матеріалі, а також всі випадки, коли посилання на джерела не були відповідно оформлені. Будь-які випадки суттєвих співпадінь між текстом надісланого на рецензування матеріалу та раніше опублікованих робіт, про які відомо рецензентам, мають бути повідомлені останніми редакційній колегії. Також рецензенти мають повідомляти редколегію про будь-які власні сумніви щодо етичного змісту рецензованих матеріалів.

Відповідальність редакторів

Редактори журналу «Проблеми всесвітньої історії» повністю відповідають за прийняття рішення про публікацію статей в журналі та керуються в цьому політикою видання, визначеною редакційною колегією та закріпленою у вимогах законодавства, які застосовуються у випадку наклепу, порушення авторських прав та плагіату. Для прийняття рішення про публікацію матеріалу редактор має право консультуватися із заступником редактора та іншими членами редакційної колегії та рецензентами. Редактори мають оцінювати матеріали, виходячи лише з його інтелектуального наповнення, без огляду на расову або національну приналежність, стать, сексуальну орієнтацію, релігійні переконання, етнічне походження, громадянство або політичні переконання авторів. Редактори не мають права розкривати будь-яку інформацію щодо надісланих матеріалів нікому, крім авторів, рецензентів та потенційних рецензентів, та у визначених випадках членам редакційної колегії журналу.

Крім того, редактори мають забезпечити чесність процесу сліпого рецензування, не розкриваючи особистості автора або колективу авторів рецензентам та навпаки. Оцінюючи матеріал, поданий до опублікування, редактори, окрім застосування стандартних вимог до оцінки статті, якості її презентації та її наукової цінності, мають переконатися, що даний матеріал може завдати мінімальної етичної шкоди. Редактори мають визначити, чи переважає позитивний внесок статті над рівнем етичної шкоди, яку дане дослідження може заподіяти, у кожному конкретному випадку.

У питаннях повернення надісланих матеріалів, висловлювання занепокоєння щодо змісту статей та внесення правок до опублікованих в журналі статей редактори мають керуватися Принципами щодо повернення статей, розроблених Комітетом з публікаційної етики. Редактори журналу мають прагнути до співпраці з дослідницькими організаціями та установами в рамках Рекомендацій щодо співпраці між дослідницькими установами та журналами в питаннях добросовісності в дослідницькій діяльності, розроблених Комітетом з публікаційної етики.