ФРАНЦУЗЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ В МОРЕЮ 1828-1833 РОКІВ: ВИТОКИ КОЛОНІАЛЬНОГО ДИСКУРСУ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ю.А. Добролюбська
О.М. Присяжнюк

Анотація

Філеллінізм існував в європейському суспільства задовго до експедиції в Морею, остання лише посилила цю тенденцію. Експедиція сприяла перетворенню поверхового інтересу на інтерес науковий, оскільки її матеріали сформували науковий та естетичний багаж, який залишався одним з найкращих на багато років для європейських вчених, що не мали змоги особистого відвідування регіону. Античні грецькі руїни викликали захоплення та трепетне поклоніння європейців, які вбачали в них своє в значній мірі романтизоване минуле. Офіцери, солдати та митці стали тією першою групою, в якій формувалася колективна пам’ять про минуле. Для неї ці події були емоційно забарвленими. Повернувшись на батьківщину, вчені, митці та навіть офіцери стануть носіями і трансляторами цієї колективної пам’яті у французькому суспільстві. Ця група виступала носієм інформації про пам’ятники та скарби давніх греків, ключові події, найбільш значущі деталі грецької давнини – колиски європейської цивілізації та її цінностей.


Наукова експедиція в Морею мала важливе значення для розширення знань про Грецію як країну та її античну спадщину. В архітектурі, скульптурі, живописі, меблюванні, декоративному мистецтві активно використовувались античні грецькі мотиви – як правило, в значно романтизованому та прикрашеному вигляді. Після експедиції європейські музеї та численні колекціонери стали проявляти підвищений інтерес до грецької культури. Оборотною стороною цього інтересу стало активне розграбування культурної спадщини країни. Ще один з результатів експедиції полягав в тому, що наука стала розглядатися як «політика XIX століття».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Добролюбська, Ю. і Присяжнюк, О. (2020) «ФРАНЦУЗЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ В МОРЕЮ 1828-1833 РОКІВ: ВИТОКИ КОЛОНІАЛЬНОГО ДИСКУРСУ», Проблеми всесвітньої історії, (10), с. 78–91. doi: 10.46869/2707-6776-2020-10-5.
Розділ
Статті
Біографії авторів

Ю.А. Добролюбська

Добролюбська Юлія Андріївна – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії та методології науки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського.

О.М. Присяжнюк

Присяжнюк Олексій Миколайович – кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методології науки Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського.

Посилання

Blouet, G.-A. (1831-1838) Expedition scientifique de Moree, Ordonnee par le Gouvernement français: Architecture. vols I-VI. [Online] Paris: Firmin Didot. Available from: https://eng.travelogues.gr/collection.php?view=430 [Accessed: 6th March 2020]. [In French].

Blouet, G.-A. (1831) Expedition scientifique de Moree, Ordonnee par le Gouvernement français: Architecture, Sculptures, Inscriptions et Vues du Peloponese, des Cyclades et de l'Attique (Band 1). [Online] Paris: Firmin Didot. Available from: https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/blouet1831/0143 [Accessed: 6th March 2020]. [In French].

Cavaignac, E. (1897) Lettres d’Eugene Cavaignac, Expedition de Moree (1828-1829). [Online] Revue des deux Mondes. Volume 141. Available from: http://visualiseur.bnf.fr/CadresFenetre?O=NUMM-87180&I=50&M=tdm [Accessed: 6th March 2020]. [In French].

Woodhouse, C.M. (1969) The Philhellenes. London: Hodder et Stoughton. [In English].

Etienne, R. & Etienne, F. (1990) La Grece antique. Archeologie d'une decouverte. Paris: Gallimard. [In French].

Bourguet, M.-N. et al. (1998) L’Invention scientifique de la Mediterranee. Egypte, Moree, Algerie. Paris: Editions de l’EHESS. [In French]. https://doi.org/10.1017/s0395264900000883

Jannici, F. (2005) Grecheskij mir v konce XVIII – nachale XX vv. po rossijskim istochnikam (k voprosu ob izuchenii samosoznanija grekov) [The Greek world in the late XVIII – early XX centuries. according to Russian sources (on the question of the study of Greek identity)]. Sankt-Peterburg: Aletejja. [In Russian].

Buzeskul, V.P. (1924) Otkrytija XIX i nachala XX veka v oblasti istorii Drevnego mira. Chast’ II. Drevnegrecheskij mir [Discoveries of the 19th and early 20th centuries in the field of the history of the Ancient World. Part II Ancient greek world]. Petrograd: ACADEMIA. [In Russian].

Mihajelis, A. (1913) Hudozhestvenno-Arheologicheskie otkrytija za 100 let [Artistic and archaeological discoveries for 100 years]. Moscow: Izdanie Imperatorskogo Moskovskogo Arheologicheskogo Instituta Imeni Imperatora Nikolaja II. [In Russian].

Haskell, F. & Penny, N. (1981) Taste and the Antique: the lure of classical sculpture 1500-1900. New Haven and London: Yale University Press. [In English]. https://doi.org/10.1017/s0009840x00115252