Витоки та становлення Німецького музею видатних досягнень природознавства і техніки
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Німецький музей видатних досягнень природознавства і техніки в Мюнхені був заснований у 1903 р. За три роки його засновник електроінженер Оскар фон Міллер зібрав велику колекцію історико-технічних експонатів і у 1906 р. музей був відкритий для публіки. Німецький музей у Мюнхені вперше продемонстрував, що не тільки художники, але й техніки створювали шедеври, не тільки філософи, але й винахідники мали геніальні ідеї, не тільки предмети Середньовіччя, а й сучасна техніка є реліквією. Найважливіші мотиви і цілі музею О. фон Міллер сформулював коротко так: документація ролі техніки для розвитку суспільства і культури; здійснення навчально-виховної функції в уявленні техніки, досягнення музеєм загальнонаціонального статусу. Дидактичні принципи організації виставок в музеї слугували популяризації природно-наукових законів, наочному показу функціонального застосування технічних винаходів. Презентація технічних об’єктів якісно відрізнялася від виставкових принципів інших технічних музеїв. Демонстрація старих технологій і історичних машин в дії вже тоді була нормою музейної роботи. О. фон Міллер ставив завданням музею пояснення технології виготовлення технічної продукції, такої як годинники, тканини тощо, для чого в виставках були відтворені фрагменти майстерень та фабрик. Вперше в технічному музеї крім традиційного хронологічного показу технічних винаходів пояснювався принцип дії машин та апаратів шляхом експериментів, що проводились з експонатами відвідувачами і співробітниками музею. Ця функція була виключно новою для технічного музею і здійснювалася все ж в основному публікою, переважно студентами і молоддю.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Deutsches Museum. Unter dem Protektorate Seiner Kgl. Hoheit des Prinzen Ludwig von Bayern. Satzung. Allerhöchst genehmigt unter Verleihung der Rechtsfähigkeit einer Anstalt des öffentlichen Rechtes am 28. Dezember 1903. (1903). München: F. Bruckmann. 1-3. [In German].
Deutsches Museum von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik. Führer durch die Sammlungen. (1907). Leipzig: G. Teubner. [In German].
Chronik des Deutschen Museums von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik (1927). München: Deutsches Museum. [In German].
Stange, A. (1906). Das Deutsche Museum von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik. Historische Skizze. München-Berlin: Deutsches Museum. [In German].
Miller, O. von (1929). Technische Museen als Stätten der Volksbelehrung. Abhandlungen und Berichte Deutsches Museum, 1, (5), ss. 1-27. [In German].
Miller, V. von (1955). Oskar von Miller: Pionier der Energiewirtschaft, Schöpferdes Deutschen Museums. München: F. Bruckmann. [In German].
Klemm, F. (1973). Geschichte der Naturwissenschaftlichen und technischen Museen. Deutsches Museum. Abhandlungen und Berichte, 41, (2), ss. 3-59. [In German].
Alexander, E. P. (1983). Museum Masters. Their Museums and Their Influence. Nashville: The American Association for State and Local History Tennessee. [In English].
Hochreiter, W. (1994). Vom Musentempel zum Lemort: zur Sozialgeschichte deutscher Museen 1800-1914. Darmstadt: wiss. Buchgesellschaft. [In German].
Dickinson, H. W. (1934). Oskar von Miller. Museums Journal, 6, рp. 76-79. [In English].
Osietzki, M. (1984). Die Gründung des Deutschen Museums. Motive und Kontroversen. Kultur & Technik, 1-2, ss. 1-79. [In German].
Kristl, W. (1978). Hier darf jeder tun was ich will: Oskar von Miller in Anekdoten und Monumentaufhahmen. Pfaffenhofen: Verlag W. W. Ludwieg. [In German].
Habacher, M. (1971). Das k.k. Fabriksproduktenkabinett in Wien (1806-1815). Eine Frühform gewerblich-technischer Sammlungen. Technikgeschichte, 38, ss. 39-47. [In German].