Індивід і соціум в контексті «колективної пам’яті» Моріса Гальбвакса
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті аналізується проблема колективної пам’яті, невід’ємної складової сучасних memory studies. Пам’ять, зазначає автор, є способом конструювання людьми свого минулого, яке належить історії. Запропоноване на початку минулого століття французьким істориком і соціологом Морісом Гальбваксом поняття «колективна пам’ять» відкрило перспективу подолання абсолютизації психологізму в історичних дослідженнях, а також визначає науковий смисл значення колективної історичної травми. Аналізуються ідеї французького ученого про наявність пам’яті в усній традиції і методах аналізу форм усної комунікації. Показано значення використання поняття «рамки», яка є комплексом просторово-часових і соціальних уявлень, опосередкованих місцем, формою, ім’ям, міркуванням, мовою. В даному контексті основна думка вченого полягає в твердженні, що спогади про минуле обумовлені соціальними рамками. У статті здійснено акцент на мінливості і трансформації соціальних рамок в зв’язку з входженням людини у багато груп. Пам’ять групи є пам’яттю людей, які живуть тепер і можуть обговорювати спогади про своє минуле. Розгляд в якості прикладу християнства показав, як поступово спільна пам’ять групи віруючих, що співпадала з колективною пам’яттю суспільства в цілому, повністю трансформувалася під впливом все нових і нових соціальних викликів. В контексті колективної пам’яті розглядається роль традиції в історичному процесі. У статті підкреслюється, що суспільство здатне продуктивно діяти при умові опори його інститутів на колективні уявлення і колективну пам’ять.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Посилання
Carruthers, M. (2008). The Book of Memory. A Study of Memory in Medieval Culture. Cambridge: Cambridge University Press. [In English].
Tulving, E. (2007). Are There 256 Different Kinds of Memory? The Foundations of Remembering: Essays in Honor of Henry L. Roediger, III / Ed. by J.S. Nairne. New York: Psychology Press, pp. 39-52. [In English].
Kansteiner, W. (2002). Finding Meaning in Memory: A Methodological Critique of Collective Memory Studies. History and Theory, Vol. 41, 2, pp. 179-197. [In English].
Alexander, J.C. (2004). Toward a Theory of Cultural Trauma. Cultural Trauma and Collective Identity / by B. Giesen, N. Smelser, P. Sztompka. Oakland: University of California Press, pp. 1-30. [In English].
Neal, A. (1998). National Trauma and Collective Memory: Major Events in the American Century. London; New York: Routledge. [In English].
Schwartz, B. (1996). Introduction: the Expanding Past. Qualitative Sociology, Vol. 9, 3, pp. 275-282. [In English].
Halbwachs, M. (1992). On Collective Memory. Edited, translated, and with an Introduction by Levis A. Coser. Chicago: University of Chicago Press. [In English].
Feyerabend, P.K. (1978). Science in a Free Society. Cambridge: Cambridge University Press. [In English].