Полабські серби у добі Людольфінгів-Оттонів (Частина 2)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті комплексно переосмислено історичну долю сербських спільнот межиріччя Заале та Мульде у добі Людольфінгів-Оттонів. Розглянуто їхню роль у системі міжнародних відносин першої половини Х ст., визначено позицію в конфліктах Людольфінгів з угорцями, далеминцями-гломачами, гаволянами-стодоранами та Чеським князівством Пржемисловичів. На основі аналізу політичної ситуації у регіоні та запропонованої реконструкції епізодів співпраці полабських сербів з Генріхом Птахоловом спростовано поширений в історіографії стереотип про домінування у середовищі етнопотестарних утворень досліджуваного ареалу проугорської орієнтації.
Уточнено хронологію інтеграції межиріччя Заале та Мульде до Саксонського герцогства, запропоновано її періодизацію. Заперечено інтерпретацію військово-стратегічного освоєння Генріхом Птахоловом цих теренів у 921 році в контексті наративу завоювання та поневолення слов’ян, наголошено на зумовленості відповідних заходів потребою оборони Саксонії від угорських набігів, а також необхідністю протидії коаліції Стодоранської династії та чеських Пржемисловичів. Підтримано тезу Е. О. Шульце про подальше збереження внутрішньої автономії сербських князівств у 20–40‑х рр. Х ст. Виходячи з ідентифікації згаданих Відукіндом Корвейським agrarii milites зі слов’янськими витязями-ветеничами розкрито сербський контекст військової реформи Генріха І Птахолова, реконструйовано її соціальні наслідки, простежено вплив на інтеграційні процеси у довгостроковій перспективі.
Описано запровадження у межиріччі Заале та Мульде безпосереднього саксонського управління і створення церковної організації, охарактеризовано систему бурґвардів, оттонівську колонізацію та становище місцевого слов’янського населення. Розкрито особливості етнічної політики Оттонів на новоприєднаних землях Білої Сербії. Услід за К. Генкстом і Ґ. Е. Шраґе констатовано використання слов’янської мови в офіційній та приватній комунікації, визнання слов’янської правової традиції в судовій практиці, збереження первинного господарського та соціального укладу сербських громад, а також залучення політичної еліти полабських сербів до нових управлінських структур.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Посилання
Vatseba, R. (2023). Slov'yansʹkyy slid u viysʹkoviy reformi Henrikha I Ptakholova [The Slavic trace in the military reform of Henry the Fowler]. In Pylypchuk, Ya. V. (ed.) Narratives and concepts of the medieval history of Central-Eastern Europe: the scientific conference in memory of Andriy Dobrolyubskyi, 21‑22. November 2023. Kyiv: Dragomanov Ukrainian State University. p. 120‑130. [In Ukrainian].
Nass, K. (ed.) (2006). Annalista Saxo. Hannoverae: Hahnsche Buchhandlung. (MGH. SS 37). [In Latin].
Bachrach, B. S. & Bachrach, D. (2007). Saxon military revolution, 912–973?: myth and reality. Early Medieval Europe. 15 (2). p. 186‑222. [In English].
Bachrach, B. S. & Bachrach, D. S. (eds.) (2014). Deeds of the Saxons. By Widukind of Corvey. Washington, D.C.: Catholic University of America Press. [In English].
Lintzel, M. (1933). Die Schlacht von Riade und die Anfänge des deutschen Staates. Sachsen und Anhalt. Jahrbuch der Historischen Kommission für die Provinz Sachsen und für Anhalt. 9. p. 27‑51. [In German].
Labuda, G. (1960). Polska, Czechy, Niemcy i Związek Wielecki w wieku X. In Fragmenty dziejów Słowiańszczyzny Zachodniej. 1. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. p. 247‑302. [In Polish].
Hanewinkel, Ch. (2004). Die politische Bedeutung der Elbslawen im Hinblick auf die Herrschaftsveränderungen im ostfränkischen Reich und in Sachsen von 887–936: Politische Skizzen zu den östlichen Nachbarn im 9. und 10. Jahrhundert: Inaugural-Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Philosophischen Fakultät der Westfälischen Wilhelms-Universität zu Münster. [Online] Available from: https://nbn-resolving.de/urn:nbn:de:hbz:6-86629460389 [In German].
Sochacki, J. (2016). Niemcy. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. (Początki państw). [In Polish].
Fleckenstein, J. & Bulst-Thiele, M. L. (2008). Osnovaniye i rastsvet Germanskoy imperii [Founding and Rise of the German Empire]. In Yermachenko, I. O. (ed.) Svyashchennaya Rimskaya imperiya: epokha stanovleniya [The Holy Roman Empire: The Age of Formation]. Sankt‑Peterburg: Yevraziya. p. 8‑222. [In Russian].
Leyser, K. J. (1982). Henry I and the beginnings of the Saxon empire. In Medieval Germany and its Neighbours. 900‑1250. London: The Hambledon Press. p. 11‑42. [In English].
Hirsch, P. (ed.) (1935). Widukindi monachi Corbeiensis rerum gestarum Saxonicarum libri tres. Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani. (MGH. SS rer. Germ.). [In Latin].
Giesebrecht, W. (1863). Geschichte der deutschen Kaiserzeit. 1. Gründung des Kaiserthums. Braunschweig: Schwetschke und Sohn. [In German].
Schäfer, D. (1905). Die agrarii milites des Widukind. Sitzungsberichte der königlich preussischen Akademie der Wissenschaften. 1. p. 569‑577. [In German].
Erdmann, C. (1943). Die Burgenordnung Heinrichs I. Deutsches Archiv für Geschichte des Mittelalters. 6. p. 59‑101. [In German].
Schoenfeld, E. J. (1994). Anglo-Saxon Burhs and Continental Burgen. Early Medieval Fortifications in Constitutional Perspective. The Haskins Society Journal. 6. p. 49‑66. [In English].
Keutgen, F. (1895). Untersuchungen über den Ursprung der deutschen Stadtverfassung. Leipzig: Duncker & Humblot. [In German].
Rodenberg, C. (1896). Die Städtegründungen Heinrichs I. Mittheilungen des Instituts für Oesterreichische Geschichtsforschung. 17. p. 161‑167. [In German].
Bachrach, D. S. (2018). Niemiecka sztuka wojenna w czasach Mieszka I. Oświęcim: Napoleon V. [In Polish].
Babij, P. (2017). Wojskowość Słowian Połabskich. 1. Wrocław: Wydawnictwo Chronicon. (Wrocławskie Studia z Historii Wojskowości 5). [In Polish].
Delbrück, H. (1907). Geschichte der Kriegskunst im Rahmen der politischen Geschichte. 3. Das Mittelalter. Berlin: Verlag von Georg Stilke. [In German].
Springer, M. (1994). Agrarii milites. Niedersächsisches Jahrbuch für Landesgeschichte. 66. p. 129‑166. [In German].
Schulze, E. O. (1896). Die Kolonisierung und Germanisierung der Gebiete zwischen Saale und Elbe. Leipzig: bei S. Hirzel. [In German].
Bachrach, D. S. (2015). Milites and Warfare in Pre‑Crusade Germany. War in History. 22 (3). p. 298‑343. [In English].
Hardt, M. (2017). Šupane, Withasen, Vethenici, Witsassen – Formen der Repräsentanzländlicher Gemeinschaften im Gebiet der westlichen Slawen. Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia. 72. p. 57‑68. [In German].
Posse, O. (ed.) (1889). Die Markgrafen Otto und Dietrich ordnen die Vogteirechte des Petersklosters auf dem Lauterberge bei Halle. In Codex diplomaticus Saxoniae regiae. 1. 2. Urkunden der Markgrafen von Meissen und Landgrafen von Thüringen. 1100–1195. Leipzig: Giesecke & Devrient. nr. 446. p. 308‑310. [In Latin].
Łowmiański, H. (1967). Początki Polski: z dziejów Słowian w I tysiącleciu n.e. 3. Warszawa: PWN. [In Polish].
Helbig, H. (1960). Die slawische Siedlung im sorbischen Gebiet. In Ludat, H. (ed.) Siedlung und Verfassung der Slawen zwischen Elbe, Saale und Oder. Giessen: Wilhelm Schmitz Verlag. p. 27‑64. [In German].
Tyszkiewicz, L. A. (1981). Podziały plemienne i problem jedności słowian serbo-łużyckich. In Strzelczyk, J. (ed.) Słowiańszczyzna Połabska między Niemcami a Polską. Materiały z konferencji naukowej, zorganizowanej przez Instytut Historii UAM w dniach 28‑29 IV 1980 r. Poznań: Wydawnictwo naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza. p. 109‑131. [In Polish].
Vatseba, R. (2018). Rozselennya plemen slov'yansʹkoho Polab'ya u VIII‑X stolittyakh [Geographical distribution of the tribes in the 8th–10th‑century Slavic Polabya]. Zapysky NTSh [Notes of the Shevchenko Scientific Society]. 271. p. 603‑623. [In Ukrainian].
Grekov, B. D. (ed.) (1940). Pravda ros'skaya [The Rus’ Law]. In Pravda Russkaya [The Rus’ Law]. 1. Teksty [Texts]. Moskva–Leningrad: Izdatel'stvo AN SSSR. p. 104‑110. [In Old Church Slavonic].
Grekov, B. D. (ed.) (1940). Ustav Vol(o)dymyr(a) Vsevol(o)dycha [The Charter of Volodymyr Vsevolodovych]. In Pravda Russkaya [The Rus’ Law]. 1. Teksty [Texts]. Moskva–Leningrad: Izdatel'stvo AN SSSR. p. 110‑117. [In Old Church Slavonic].
Voitovych, L. (2021). Kniazha doba na Rusi [The Age of Princes in Rus'] (837–1492). 1. Stanovlennia imperii Rus' [The formation of the Rus' empire] (837–1054). Lviv: I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, National Academy of Sciences of Ukraine. [In Ukrainian].
Kötzschke, R. (1961). Zur Sozialgeschichte der Westslaven. Beobachtungen aus dem Mittelelbgebiet. In Deutsche und Slaven im mitteldeutschen Osten. Ausgewählte Aufsätze. Bad Homburg vor der Höhe: Hermann Gentner Verlag. p. 16‑49. [In German].
Wenzel, W. (2021). Die Frühgeschichte der Sorben im Licht der Namen mit 15 Karten. Budyšin: Serbski institut. (Mały rjad Serbskeho instituta Budyšin 33). [In German].
Perwolf, J. (1885). Slavische Völkernamen. Archiv für Slavische Philologie. 8. p. 1‑35. [In German].
Holtzmann, R. (ed.) (1935). Thietmari Merseburgensis episcopi chronicon. Berolini: Apud Weidmannos. (MGH. SS rer. Germ. Nova series 9). [In Latin].
Bode, G. (ed.) (1893). Urkundenbuch der Stadt Goslar und der in und bei Goslar belegenen geistlichen Stiftungen. Halle: Druck und Verlag von Otto Hendel. (Geschichtsquellen der Provinz Sachsen und angrenzender Gebiete 29). [In Latin].
Kahl, H.‑D. (2002). Der Staat der Karantanen: Fakten, Thesen und Fragen zu einer frühen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum: (7.–9. Jh.). Ljubljana: Narodni Muzej Slovenije. (Slovenija i sosednje dežele med antiko in karolinško dobo 3). [In German].
Rys'kin, B. (1948). Smerdy v oblastyakh nemetskoy kolonizatsii XI–XIII vv. [Smerds in the areas of German colonization in the 11th–13th centuries]. Voprosy Istorii [Questions of History]. 3. p. 74‑80. [In Russian].
Rud', M. (2015). Sotsialna struktura polaboslov’ianskoho suspilstva u IX–XII st. [Social structure of the Polabian Slavic community in IX–XII centuries]. Ethnic History of European Nations. 47. p. 9‑14. [In Ukrainian].
Schlesinger, W. (1961). Die Verfassung der Sorben. In Mitteldeutsche Beiträge zur deutschen Verfassungsgeschichte des Mittelalters. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht. p. 7‑47. [In German].
Labuda, G. (1962). Z badań nad osadnictwem i ustrojem Słowian połabskich. Slavia Occidentalis. 22. p. 313‑326. [In Polish].
Warner, D. A. (ed.) (2001). Ottonian Germany: The Chronicon of Thietmar of Merseburg. Manchester and New York: Manchester University Press. [In English].
Rossignol, S. (2007). Dominatio regionis. Die Politik der Ottonen gegenüber den Slawen an Elbe und Ostsee in komparatistischer Sicht. Ethnographisch-Archäologische Zeitschrift. 48 (2). p. 225‑260. [In German].
Henning, J. (2002). Die Slawische Siedlungsraum und die ottonische Expansion östlich der Elbe: Ereignisgeschichte – Archäologie – Dendrochronologie. In Henning, J. (ed.) Europa im 10. Jahrhundert: Archäologie einer Aufbruchszeit. Internationale Tagung in Vorbereitung der Ausstellung “Otto der Große, Magdeburg und Europa”. Mainz am Rhein: Verlag Philipp von Zabern. p. 131‑146. [In German].
Henning, J. (2005). Civilization versus Barbarians? Fortification Techniques and Politics in Carolingian and Ottonian Borderlands. In Curta, F. (ed.) Borders, Barriers, and Ethnogenesis: Frontiers in Late Antiquity and the Middle Ages. Turnhout: Brepols Publishers. p. 23‑34. [In English].
Bachrach, D. S. (2013). Henry I of Germany's 929 military campaign in archaeological perspective. Early Medieval Europe. 21 (3). p. 307‑337. [In English].
Billig, G. (2019). Burgward – Adel? Stellungnahme zu: Karlheinz Hengst, Das Gebiet zwischen Saale und Elbe vor tausend Jahren: Betrachtungen von Ostthüringen bis Mittelsachsen aus sprachgeschichtlicher Sicht mit besonderer Beachtung des slawischen Adels vom 10. bis 13. Jahrhundert. Neues Archiv für sächsische Geschichte. 90. p. 225‑239. [In German].
Brankačk, J. & Mětšk, F. (1974). Geschichte der Sorben. 1. Von den Anfängen bis 1789. Bautzen: Domowina-Verlag. [In German].
Maclean, S. (ed.) (2009). Adalbert’s Continuation. In History and politics in late Carolingian and Ottonian Europe: The Chronicle of Regino of Prüm and Adalbert of Magdeburg. Manchester and New York: Manchester University Press. p. 232‑272. [In English].
Schrage, G. E. (1999). Zur Siedlungspolitik der Ottonen. Untersuchungen zur Integration der Gebiete östlich der Saale im 10. Jahrhundert. Blätter für deutsche Landesgeschichte: Neue Folge des Korrespondenzblattes. 135. p. 189‑268. [In German].
Schich, W. (2002). Die ostelbische Kulturlandschaft des 10. und 12. Jahrhunderts im Vergleich. In Borgolte, M. (ed.) Polen und Deutschland vor 1000 Jahren. Die Berliner Tagung über den “Akt von Gnesen”. Berlin: Akademie Verlag. p. 61‑90. [In German].
Hengst, K. (2016). Der slawische Adel, seine Sprache und seine Namen zwischen Saale und Elbe vom 10. bis 13. Jahrhundert. Namenkundliche Informationen. 107/108. p. 209‑279. [In German].
Fritze, W. (1958). Beobachtung zu Entstehung und Wesen des Lutizenbundes. Jahrbuch für die Geschichte Mittel- und Ostdeutschlands. 7. p. 1‑38. [In German].
Vlasto, A. P. (2004). Zaprovadzhennya khrystyyanstva u slov'yan: vstup do serednʹovichnoyi istoriyi slov'yanstva [The Entry of the Slavs into Christendom: An Introduction to the Medieval History of the Slavs]. Kyiv: Yunivers. [In Ukrainian].
von Sickel, Th. (ed.) (1879–1884). Diplomata Ottonis I. № 366. In MGH. Diplomatum Regum et Imperatorum Germaniae. 1. Conradi I. Heinrici I. et Ottonis I. diplomata. Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani. p. 502‑503. [In Latin].
Rosik, S. (2019). Zaszczepianie chrześcijaństwa w krajach zachodniosłowiańskich w świetle Kroniki Thietmara (w zarysie): w kręgu myśli misjologicznej i historiologicznej doby Ludolfingów. Acta Universitatis Carolinae Philosophica et Historica. 25 (1). p. 171‑184. [In Polish].
Dragnea, M. (2019). Verbal and Non-Verbal Communication Between Germans and Wends in the Second Half of the Tenth Century. Latvijas Vēstures Institūta Žurnāls. 2 (110). p. 5‑33. [In English].
Schrage, G. E. (2000). Zur Herkunft des Adels im Umfeld des Zisterzienserklosters Altzella. Ein Beitrag zur Assimilation der slawischen Oberschicht in der südlichen Germania Slavica in der Zeit um 1200. Zeitschrift für Ostmitteleuropa-Forschung. 49 (1). p. 1‑18. [In German].
Szrejter, A. (2014). Pod pogańskim sztandarem. Dzieje tysiąca wojen Słowian połabskich od VII do XII wieku. Warszawa: Instytut Wydawniczy ERICA. [In Polish].
von Sickel, Th. (ed.) (1879–1884). Diplomata Ottonis I. № 406. In MGH. Diplomatum Regum et Imperatorum Germaniae. 1. Conradi I. Heinrici I. et Ottonis I. diplomata. Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani. p. 552‑553. [In Latin].
von Sickel, Th. (ed.) (1888). Diplomata Ottonis II. № 30. In MGH. Diplomatum Regum et Imperatorum Germaniae. 2. Ottonis II. et III. diplomata. Pars prior. Ottonis II. diplomata. Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani. p. 39‑40. [In Latin].
Hengst, K. (2014). Die sprachliche Situation im Raum Leipzig vor tausend Jahren. Namenkundliche Informationen. 103/104. p. 339‑357. [In German].
von Sickel, Th. (ed.) (1888). Diplomata Ottonis II. № 89. In MGH. Diplomatum Regum et Imperatorum Germaniae. 2. Ottonis II. et III. diplomata. Pars prior. Ottonis II. diplomata. Hannoverae: Impensis Bibliopolii Hahniani. p. 103‑104. [In Latin].
Lübke, Ch. (1985). Regesten zur Geschichte der Slaven an Elbe und Oder (vom Jahr 900 an). 2. Regesten 900–983. Berlin: In Kommission bei Duncker & Humblot. [In German].
Schlimpert, G. (1978). Slawische Personennamen in mittelalterlichen Quellen zur deutschen Geschichte. Berlin-Boston: Walter de Gruyter. [In German].