Kонфіскації єврейського майна в Україні під час Другої світової війни і проблемa реституції

Анотація

Пограбування та знищення євреїв є однією з важливих проблем сучасної історії, яка ще недостатньо вивчена й потребує подальших ґрунтовних академічних досліджень як в Україні, так і на міжнародній арені. Відтак проблематика пошуків єврейського майна, вилученого під час Голокосту, пошуків колишніх власників (або їх нащадків) належать до неподоланих наслідків Другої світової війни. Хотілося б сподіватися, що вивчення і врахування, допущених у ті часи помилок, які призвели до катастрофи, дозволить уникнути їх повторення нині і в майбутньому.

У пропонованій статті з’ясовано, що нині в Україні здійснено ще недостатньо заходів аби повернути майно євреїв, вилучене незаконним шляхом під час Голокосту або компенсувати його втрату. Причинами такого становища стало те, що про Голокост в СРСР практично було забуто, про нього не писали, його майже не досліджували. Дана тематика практично була табуйована за часів радянського режиму. Становище змінилося лише з часів так званої перебудови та вже у пострадянську добу. Відтак в Україні за останні десятиліття з’явилося чимало проєктів, присвячених єврейській історії та її жахливих сторінок під час Другої світової війни. Нині розробка такої тематики часто фінансуються з державного бюджету і це дає підстави сподіватися на проведення ґрунтовних досліджень. Сліди єврейського життя знову стали видимими, були встановлені меморіали та відреставровані місця масових поховань, тобто важливим засадничим підходом стало вивчення сторінок українських євреїв як складової частини історії України.

Проте існує ще лише незначна кількість робіт, автори яких аналізують тему конфіскацій майна в українських євреїв. Авторка статті вбачає позитивну тенденцію в тому, що з’являється все більше проєктів і публікацій, які розглядають єврейські сліди на локальному та мікроісторичному рівнях, це дослідження про пограбування євреїв у Києві, Бердичеві, Житомирі, Ружині, у містечках Волині та багатьох інших.

Водночас переважній більшості тих, кому пощастило вижити і пережити цю страшну трагедію людства, ще не спромоглися повернути майно, вилучене під час Другої світової війни, їм не виплачували і компенсацій. У статті слушно розкрито стан опрацювання цієї проблеми в Україні, показані окремі успіхи і перепони, які заважають реституції або взагалі унеможливлюють її здійснення. Окреслено законодавчу базу, показано її нинішні вади і зроблено рекомендації задля покращення можливостей вирішення цілого кола завдань, які б зробили реституцію реальною та невідворотною.