«Минуле, яке не минає»: націонал-соціалізм в політиці пам’яті ФРН та історичній політиці НДР

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

PDF
Опубліковано: бер. 5, 2024
DOI: https://doi.org/10.46869/2707-6776-2023-24-1
Ключові слова:
Друга світова війна (1939-1945), націонал-соціалізм, ФРН, НДР, політика пам’яті, історична політика, культура пам’яті, подолання минулого

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

С.П. Стельмах
https://orcid.org/0000-0002-0795-8356

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз висвітленню спадщини націонал-соціалізму в політиці пам’яті ФРН і історичній політиці НДР та різних комеморативних практик. Розкрито понятійний апарат, який використовується в професійній історіографії та публічному дискурсі. Визначено його різне змістовне наповнення і особливості використання в різні хронологічні періоди. Розглянуті численні методологічні підходи, які використовуються дослідниками, які працюють з проблемами пам’яті. Змістовно різниця між «політикою пам’яті» і «культурою пам’яті» полягає в тому, що перший термін передбачає комплекс державних заходів із збереження пам’яті, а другий – є ширшим і орієнтується на залучення до обговорення проблем «пам’яті» громадських установ і суспільства. На конкретних прикладах показані відмінності у ставленні до націонал-соціалістичного минулого у ФРН і НДР. Приділено увагу новим підходам до пам’яті про Другу світову війну в сучасній Німеччині, які стали наслідком процесів міграції і перетворення країни в мультикультурну спільноту. На сучасні дебати про політику пам’яті у ФРН впливають два чинника: а) глобалізація, культурний трансфер і міграція, які посилюють конфлікти у національно-орієнтованій політиці пам’яті. Як і більшість країн Західної Європи, Німеччина є імміграційною країною яка включає населення, яке більше не може бути диференційоване за націями та етнічними групами. Відповідно, історична пам’ять все менше і менше звертається до національних чи етнічних історичних основ, оскільки невпинно зростаюча частка населення має інше сімейне походження і тому стикається з минулим, яке лежить за межами їхніх етнічних вірувань; б) російсько-українська війна змусила звернутися до злочинів націонал-соціалізму періоду Другої світової війни (1939-1945) на території Східної Європи і України зокрема.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Стельмах, С. (2024) «‘Минуле, яке не минає’: націонал-соціалізм в політиці пам’яті ФРН та історичній політиці НДР», Проблеми всесвітньої історії, (24), с. 7–25. doi: 10.46869/2707-6776-2023-24-1.
Номер
№ 24 (2023): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал
Розділ
Статті
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Біографія автора

С.П. Стельмах

Стельмах Сергій Петрович – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та методології всесвітньої історії Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України».

Посилання

Lingen K. (2009). Erfahrung und Erinnerung. Gründungsmythos und Selbsverständnis von Gesellschaften in Europa nach 1945. Archiv für Sozialgeschichte, 49, s. 149-184. [In German].

Weizsäcker R. (1985). Zum 40. Jahrestag der Beendigung des Krieges in Europa und der nationalsozialistischen Gewaltherrschaft. Anspracheam 8. Mai 1985 in der Gedenkstunde im Plenarsaal des Deutschen Bundestages. Bonn. [In German].

Brechtken M. (2015). Mehr als Historikergeplänkel. Die Debatte um "Das Amt und die Vergangenheit". Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. 63. Jahrgang. Heft 1, s. 59-92. [In German].

Assmann A. Weltmaister im Erinnern?Über das Unbehagen an der deutschen Erinnerungskultur. Vorgänge. Zeitschrift für Bürgerrechte und Gesellschaftspolitik. 2012. № 2. S. 24-32. [In German].

Neiman S. (2019). Learning from the Germans. Race and the Memory of Evil. Macmillan. [In English].

"Nimand will in dieser Debatter den Holocaust einebnen". (2022). Der Spiegel. 22.10.2022. [Online]. Available from: https://www.spiegel.de/geschichte/historikerstreit-2-0-niemand-will-in-dieser-debatte-den-holocaust-einebnen-a-4d90bafa-2b65-470d-9e08-381943a617f1 [In German].

"Versöhnung ist Quatch". (2023). Die Zeit, 4, 19 Januar, s. 17. [In German].

Earl H. (2015). "Bad Nazis and Other Germans": The Fate of SS-Einsatzgruppen Commander Martin Sandberger in Postwar Germany. A Nazi past: recasting German identity in postwar Europe / edited by David A. Messenger and Katrin Paehler. The University Press of Kentucky, p. 57-82. [In English].

Weinke A. (2016). Gewalt, Geschichte, Gerechtigkeit. Transnationale Debatten über deutsche Staatsverbrechen im 20. Jahrhundert. Wallstein, Göttingen. [In German].

Gesundes Volksempfinden. (1965). Der Spiegel,11, s. 31-42. [In German].

Kleinert H. (2019). Das geteilte Deutschland. Die Geschichte 1945–1990. Berlin, Springer Fachmedien Wiesbaden GmbH. [In German].

Pötzsch H., Halder W. (2015). Deutsche Geschichte von 1945 bis zur Gegenwart. Die Entwicklung der beiden deutschen Staaten und das vereinte Deutschland. 4. Aufl. München. [In German].

Wieland G. (1991). Ahndung von NS-Verbrechen in Ostdeutschland 1945 bis 1990. Neue Justiz, 45, 2, s. 49-53. [In German].

Meyer-Seitz Ch. (1998). Die Verfolgung von NS-Straftaten in der Sowjetischen Besatzungszone. Berlin. [In German].

Heinert A. (2021). Ein dunkles Kapitel: Sowjetische Sonderhaftanstalten in Ostdeutschland. [Online]. Available from: https://www.bpb.de/themen/deutschlandarchiv/339546/ein-dunkles-kapitel-sowjetische-sonderhaftanstalten-in-ostdeutschland/ [In German].

Kleikamp A. (2015). Die Filialen des Gulag auf deutschem Boden. Die Welt. 15.07.2015. [Online]. Available from: https://www.welt.de/geschichte/article144025411/Die-Filialen-des-Gulag-auf-deutschem-Boden.html [In German].

Leide H. (2005). NS-Verbrechen und Staatssicherheit. Die geheime Vergangenheitspolitik der DDR. Göttingen. [In German].

Weinke A. (2021). Investigations into Nazi Crimes in the Soviet Zone of Occupation and the RDA. Research Findings and Open Questions. Revue d’Histoire de la Shoah, Vol. 214, Iss. 2, July, pp. 209-230. [In English].

Broszat M. (1970). Soziale Motivation und Führer-Bindung des Nationalsozialismus. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, 18, s. 392–409. [In German].

Hertfelder T. (2017). Opfer, Täter, Demokraten. Über das Unbehagen an der Erinnerungskultur und die neue Meistererzählung der Demokratie in Deutschland. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. Jahrgang 65, Heft 3, s. 365-393. [In German].

Frei N. (Hrsg.). (2006). Transnationale Vergangenheitspolitik. Der Umgang mit deutschen Kriegsverbrechen in Europa nach dem Zweiten Weltkrieg. Göttingen. [In German].

Eichmüller A. (2008). Die Strafverfolgung von NS-Verbrechen durch westdeutsche Justizbehörden seit 1945. Eine Zahlenbilanz. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. Jahrgang 56, Heft 4, s. 621-640. [In German].

Raim E. (2013). Justiz zwischen Diktatur und Demokratie. Wiederaufbau und Ahndungvon NS-Verbrechen in Westdeutschland 1945–1949. München. [In German].

Weinke A. (2006). "Alliierter Angriff auf die nationale Souveränität"? Die Strafverfolgung von Kriegs- und NS-Verbrechen in der Bundesrepublik, der DDR und Österreich. Frei N. (Hrsg.), Transnationale Vergangenheitspolitik. Der Umgang mit deutschen Kriegsverbrechern in Europa nach dem Zweiten Weltkrieg. (Wallstein) Göttingen, s. 37-93. [In German].

Weinke A. (2016). Gewalt, Geschichte, Gerechtigkeit. Transnationalen Debatten über deutsche Staatsverbrechen im 20. Jahrhundert. Wallstein, Göttingen. [In German].

Wild M. (2022). Warum Sie (wie die meisten) zu wenig über dieVergangenheit wissen. Der Spiegel. 28.08.2022. [Online]. Available from: https://www.spiegel.de/geschichte/ukraine-krieg-und-erinnerungskultur-warum-wir-unseren-historischen-horizont-erweitern-muessen-a-a281fcff-cbb5-4393-a423-40800932f280 [In German].

Frai N. (2010). 1945 – 1949 – 1989: Dealing with Two German Pasts. Australian Journal of Politics and History, Vol. 56, No. 3, pp. 410-422. [In English].

Koselleck R. (2002). Formen und Traditionen. Frei N.; Knigge V. (Hrsg.). Verbrechen erinnern. Die Auseinandersetzung mit Holocaust und Völkermord. München: C.H. Beck Verlag, s. 21-32. [In German].

Herbert U. (2019). A History Twentieth-Century Germany. Oxford University Press. [In English].

Hofmann G. (1985). Der sperrige Gedenktag. Die Zeit. 18 Januar. [Online]. Available from: https://www.zeit.de/1985/04/der-sperrige-gedenktag/komplettansicht [In German].

Assmann A. (2022). Errinerungskultur: Verganhenheit, die nicht vergeht Errstellt. Frankfurter Rundschau. 28.01.2022. [In German].

Jureit U. (2012). Gefühlte Vergangenheiten. Zum Verhältnis von Geschichte, Erinnerungen und kollektiven Identitätswünschen. Vorgänge. Zeitschrift für Bürgerrechte und Gesellschaftspolitik, 2, s. 16-23. [In German].

Noack H.-J. (2002). Die Deutschen als Opfer. Der Spiegel. 13/2002, s. 36-39. [In German].

Danyel J. (2005). Der vergangenheitspolitische Diskurs in der SBZ/DDR 1945-1989. Cornelißen Ch. (Hrsg.) Krieg – Diktatur - Vertreibung. Erinnerungskulturen in Tschechien, der Slowakei und Deutschland seit 1945. Essen, s. 173-197. [In German].

Müller B. (2008). Erinnerungskultur in der DDR. [Online]. Available from: https://www.bpb.de/themen/erinnerung/geschichte-und-erinnerung/39817/erinnerungskultur-in-der-ddr/ [In German].

Wolfrum E. (2008). Geschichte der Erinnerungskultur in der DDR und BRD. [Online]. Available from: https://www.bpb.de/themen/erinnerung/geschichte-und-erinnerung/39814/geschichte-der-erinnerungskultur-in-der-ddr-und-brd/ [In German].

Fischer B.-R. (1995). Das Bildungs- und Erziehungssystem der DDR – Funktion, Inhalte, Instrumentalisierung, Freiräume. Materialien der Enquete-Kommission "Aufarbeitung von Geschichte und Folgen der SED-Diktatur in Deutschland" (12. Wahlperiode des Deutschen Bundestages). Hrsg. Vom Deutschen Bundestag. Bd. III: Rolle und Bedeutung der Ideologie, integrativer Faktoren und disziplinierender Praktiken in Staat und Gesellschaft derDDR. Baden-Baden, s. 852-875. [In German].

Ackermann M. (1995). Phasen und Zäsuren Erbeverständnissesder DDR. Materialien der Enquete-Kommission "Aufarbeitung von Geschichte und Folgen der SED-Diktatur in Deutschland" (12. Wahlperiode des Deutschen Bundestages). Hrsg. vom Deutschen Bundestag. Bd. III: Rolle und Bedeutung der Ideologie, integrativer Faktoren und disziplinierender Praktiken in Staat und Gesellschaft der DDR. Baden-Baden, s. 768-795. [In German].

Staas Ch. (2020). Das Ede der Selbstgewissheit. Die Zeit, 19, 28 April, s. 17. [In German].

Neiman S. (2020). Was kann man von den Deutschen lernen? Die Zeit, 11, 5 März, s. 58-59. [In German].

Wild M. (2022). Warum Sie (wie die meisten) zu wenig über die Vergangenheit wissen. Der Spiegel. 28.08.2022. [Online]. Available from: https://www.spiegel.de/geschichte/ukraine-krieg-und-erinnerungskultur-warum-wir-unseren-historischen-horizont-erweitern-muessen-a-a281fcff-cbb5-4393-a423-40800932f280 [In German].

(2023). Sozialdemokratische Antworten auf eine Welt im Umbruch. Berlin, 20.01.2023. [In German].