Ресурсна політика Третього Рейху в Райхскомісаріаті «Україна»: вторинне використання відходів у 1941-1943 рр.

Анотація

Ця стаття досліджує асортимент і головні методи збирання відходів на території Рейскомісаріату «Україна» під час окупації нацистськими військами. Джерельною базою статті є українська окупаційна преса. У статті показано, що видобуток різноманітних ресурсів і розкрадання матеріальних цінностей був спрямований на підтримку економічної та військової могутності Третього рейху, а політика збирання відходів була одним з її напрямів. Для налагодження цієї діяльності в цій царині нацисти використали існуючу на території України інфраструктуру – склади, фабрики та офіси «Союзутиля», створені напередодні Другої світової війни, а також інфраструктуру системи споживчої кооперації. Продемонстровано, що специфікою України є покладання обов’язків збирання відходів на споживчі товариства, які перетворились на основних акторів постачання різної сировини для потреб Третього Рейху. До цієї справи активно долучалися місцеві адміністрації та окремі кооперативи, також створювалися спеціальні товариства. Також окупаційна влада намагалась залучити школярів і широкі верстви населення, розробляючи для цього різні системи заохочення, однак участь цих акторів була незначною. Розглянуто особливості пропаганди збирання відходів на території Рейсхкомісаріату «Україна», яка полягала в ідеологічних мотивах – вдячності за визволення від радянської влади, та економічних – потребі відходів для виробництва підприємствами нацистського режиму товарів народного споживання для місцевого населення. Стверджується, що головну увагу було приділено  збиранню брухту чорних і кольорових металів, а також кісткам, паперу та ганчіркам. Автор припускає, що масштаби економічного пограбування України були набагато більшими ніж прийнято вважати, однак визнає, що це потребує подальших глибоких досліджень із залученням широкого кола архівних джерел.