СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИКИ «ПОДОЛАННЯ МИНУЛОГО» В НАЦІОНАЛЬНІЙ ПАМ’ЯТІ ФРН
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті аналізуються процеси повоєнного поступу Німеччини під кутом зору здійснення заходів щодо денацифікації й дискваліфікації осіб, що заплямували себе під час гітлерівського
режиму, та особливостей становлення і етапів формування політики «подолання минулого» в національній пам’яті повоєнної Німеччини. Автор, виділяючи чотири різні за часом та
глибиною осмислення етапи, з’ясовує проблеми формування та розвитку цієї політики від постановки «проблеми вини», диференціації її типів щодо спільного і відмінного політик двох
німецьких держав, ролі міжнародного політичного контексту та відтворення історичної правди щодо Третього рейху і умов формування культури пам’яті у сучасній ФРН. Аналізуються сильні й уразливі сторони двоїстої політики Західної Німеччини щодо її самоідентифікації завдяки чіткому відмежуванню від нацистського минулого, а з іншого боку – широкої інтеграції колишніх нацистів до нових суспільних інститутів як варіанту домогтися перемоги демократії у ФРН усупереч повоєнним настроям більшості громадян. Підкреслюється безпосереднє значення зміни поколінь на політичній арені, публічного опрацювання нацистського минулого та утвердження у суспільному дискурсі нової політичної культури. Її головними елементами стали пам’ять і відповідальність поколінь за Голокост та зміцнення національної ідентичності німців шляхом «конституційного патріотизму». У об’єднаній Німеччині осмислення тоталітарного минулого, що проходило доволі інтенсивно і виливалося не лише у публічні дискусії, але й сприяло мемореалізації та комеморації історичної пам’яті, відшкодуванню жертвам нацизму та примусовим робітникам Третього рейху із різних країн й відновлення справедливості щодо усіх постраждалих від так званої політики «аризації» і заходам щодо повернення майна та культурних цінностей їх спадкоємцям, є досить результативним. Політика «подолання минулого» сприяла досягненню громадського консенсусу в національній пам’яті сучасної ФРН щодо визнання злочинів
нацистського періоду і винесення уроків з минулого. Як і в будь-якому іншому західному суспільстві, у Німеччині ставлення до Голокосту є наріжним каменем пам’яті про Другу світову війну і символом злочинів нацизму та центральною історичною подією ХХ ст.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Bergmann W. Antisemitismus in der Bundesrepublik Deutschland. Ergebnisse der empirischen Forschung von 1946-1989. – Opladen: VS Verlag für Sozialwissenschaften, 1991. – 328 s.; Brochhagen U. Nach Nürnberg. Vergangenheitsbewältigung und Westintegration in der Ära Adenauer. – Hamburg: Junius, 1994. – 469 s.; Broszat M. Nach Hitler. Der schwierige Umgang mit unsere Geschichte. – München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1988. – 344 s.; Frei N. Vergangenheitspolitik. Die Anfänge der Bundesrepublik und die NS-Vergangenheit. – München: C.H. Beck Verlag, 1996. – 430 s.; Jaspers K. Die Schuldfrage. Von der politischen Haftung Deutschlands. – München: Piper, 1987. – 88 s.; Jeismann M. Auf Wiedersehen Gestern. Die deutsche Vergangenheit und die Politik von morgen. – München: Deutsche Verlags-Anstalt, 2001. – 214 s.; Herf J. Zweierlei Erinnerung. Die NS-Vergangenheit im geteilten Deutschland. – Berlin: Propyläen, 1998. – 558 s.; Nolte E. Der europäische Bürgerkrieg 1917-1945. Nationalsozialismus und Bolschewismus. – Berlin: Propyläen, 1987. – 616 s.; Reichel P. Vergangenheitsbewältigung in Deutschland. – München: C.H. Beck Verlag, 2001. – 253 s.; Winkler H.A. Der lange Weg nach Westen. Deutsche Geschichte. Bd 1-2. – München: C.H. Beck Verlag, 2002. – 652 s.; Boroznyak A.I. Zhestokaya pamyat'. Natsistskiy reykh v vospriyatii nemtsev vtoroy poloviny KhKh i nachala KhKhI veka. – M.: Politicheskaya entsiklopediya, 2014. – 352 s.; Vatlin A.Yu. Germaniya v XX veke. – M.: ROSSPEN, 2012. – 332 s.; Kenig G. Budushchee proshlogo. Natsional-sotsializm v politicheskom soznanii FRG / Per. s nem. L.Yu. Pantinoy. – M.: ROSSPEN, 2012. – 168 s.; Lyubin V.P. Preodolenie proshlogo: Spory o totalitarizme. Analiticheskiy obzor. – M.: RAN INION, 2004. – 112 s.; Sherrep Yu. Germaniya i Frantsiya. Prorabotka proshlogo // Istoricheskaya politika v KhKh veke. – M.: Novoe literaturnoe obozrenie, 2012. – S. 473-505.
Vergangenheitsbewältigung am Ende des zwanzіgsten Jahrhunderts / Hrg. H. König, M. Kohlstruk, A. Wöll. – Opladen-Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften, 1998 – 460 s.; König H. Die Zukunft der Vergangenheit. Der Nationalsozialismus im politischen Bewußtsein der Bundesrepublik. – Frankfurt am Mein: Fischer Taschenbuch Verlag, 2003. – 191 s.
Wolfrum E. Geschichtspolitik in der Vundesrepublik Deutschland. Der Weg zur bundesrepublikanischen Erinnerung 1948-1990. – Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft, 1999. – 532 s.; Winkler H.A. Der lange Weg nach Westen. Deutsche Geschichte. – München: C.H. Beck Verlag, 2002. – Bd. 2. – S. 446.
Kenig G. Budushchee proshlogo. Natsional-sotsializm v politicheskom soznanii FRG / Per. s nem. L.Yu. Pantinoy. – M.: ROSSPEN, 2012. – 168 c.
Public Opinion in Occupied Germany: the OMGUS Surveys, 1945-1949 / Ed. by A.J. Merrit, R.L. Merritt. – Urbana: University of Illinois Press, 1970. – 364 p.
Jaspers K. Die Schuldfrage. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://libarch.nmu.org.ua/ bitstream/handle/GenofondUA/18198/bf68f96d1b7120b65dd49e6a604691eb.pdf?sequence=1
Vatlin A.Yu. Germaniya v XX veke. – M.: ROSSPEN, 2012. – 332 s.
Das Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland. – Berlin, 2007.
Verfassung der Deutschen Demokratischen Republik vom 6. April 1968 (in der Fassung vom 7. Oktober 1974). – Berlin, 1974.
König H. Ortega und die Bundesrepublik // Die Neue Gesellschaft/Frankfurter Hefte. – 1988. – Jg. 35. – № 3.
Frei N. Vergangenheitspolitik. Die Anfänge der Bundesrepublik und die NS-Vergangenheit. – München: C.H. Beck Verlag, 1996. – 430 s.
Soloshenko V.V. «Vikradene mistetstvo» v strukturі polіtiki pam’yatі FRN // Problemi vsesvіtn'oї іstorії. – 2018. – № 1(5). – C. 211-227.
Jäger L. Seitenwechsel. Der Fall Schneider/Schwerte und die Diskretion der Germanistik. – München: Fink, 1988. – 256 s.; Leggewie C. Von Schneider zu Schwerte. Das ungewöhnliche Leben eines Mannes, der Geschichte lernen wollte. – München: Carl Hanser, 1998. – 368 s.
Jasper G. Die Universität Erlangen-Nürnberg und der Fall Schneider/Schwerte // Leviathan. – 1996. – Jg. 24. – № 4. – S. 456-468; Sprache und Literatur. Schwerpunkt: Der Fall Schneider/Schwerte. 1996. H.77; Vertuschte Vergangenheit. Der Fall Schwerte und die NS-Vergangenheit der deutschen Hochschulen / H. König et al. – München: Beck, 1997. – 359 s.
Eckart Conze E., Frei N., Hayes P., Zimmermann M. Das Amt und die Vergangenheit. Deutsche Diplomaten im Dritten Reich und in der Bundesrepublik. – München: Karl Blessing Verlag, 2010. – 880 s.
Kosthorst D. H.-J. Doescher, Verschworene Gesellschaft. Das Auswärtige Amt unter Adenauer zwischen Nuebeginn und Kotinuität. – Berlin: Boehlau Verlag Historische Anthropologie, 1996. – 948 s.
Mif o denatsifikatsii Germanii. Kak bylo na samom dele. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://xexe.club/149552-mif-o-denacifikacii-germanii-kak-bylo-na-samom-dele.html
Serov V. Natsistov prinimali na rabotu po blatu. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.rg-rb.de/index.php?option=com_rg&task=item&id=17200&Itemid=0
Blank A., Khavkin B. Vtoraya zhizn' fel'dmarshala Paulyusa. – M.: Patriot, 1990. – 216 s.
Henke K.-D. Die Trennung vom Nationalsozialismus. Selbstzerstörung, politische Säuberung, «Entnazifizierung», Strafverfolgung // Politische Säuberung in Europa. – München: Deutscher Taschenbuch Verlag, 1991. – S. 21-83; Frei N. Karrieren im Zwielicht. Hitlers Eliten nach 1945. – Frankfurt a. M: Campus Verlag, 2001. – 364 s.
Marten H.-G. Der niedersächsische Ministersturz. Protest und Widerstand der Georg-Agust-Universität Göttingen gegen den Kultusminister Schlüter im Jahre 1955. – Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1987. – 216 s.
Adorno T.W. Was bedeutet Aufarbeitung der Vergangenheit // Eingriffe. Neun kritische Modelle. – Fraunkfurt a. M.: Suhrcamp, 1963. – S. 127-143.
Pickel G. Das politische System der BRD. Die politische Kultur der Bundesrepublik Deutschland. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu do resursu: http://slideplayer.de/slide/207440/
Jaspers K. Wohin treibt die Bundesrepublik? – München: Piper, 1966. – 280 s.; Hug W.F. Der hilflose Antifaschismus. – Frankfurt a. M.: Suhrkamp, 1967. – 158 s.; Mitscherlich A., Mitscherlich M. Die Unfähigkeit zu trauern. – München: Piper, 1967. – 400 s.
Okhotnitsa za natsistami // PravdoRUB. – 2017. – 5 fevralya. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://pravdoryb.info/okhotnitsa-za-natsistami-113203.html
Sherrep Yu. Germaniya i Frantsiya. Prorabotka proshlogo // Istoricheskaya politika v KhKh veke. – M.: Novoe literaturnoe obozrenie, 2012. – S. 473-505.
Mikhnik A. Ternistaya doroga dissidenta: Dva pol'skikh vizita Villi Brandta // Cogita. [Elektronniy resurs]. – Rezhim dostupu: http://www.cogita.ru/polskii–eterburg/nauka/ ternistaya–doroga–dissidenta–dva–polskih–vizita–villi–brandta
Berger Sh. Istoricheskaya politika i natsional-sotsialisticheskoe proshloe Germanii 1949-1982 // Istoricheskaya politika v KhKhІ veke. – M.: Novoe literaturnoe obozrenie, 2012. – S. 33-64.
Sontheimer K. «Das Preußische ist uns sowieso ausgetrieben». Die Bundesrepublik zwischen alt und neu. Ein Gespräch mit Kurt Sontheimer // Blätter für deutsche und internationale Politik. – 1995. – Jg. 40. – S. 666-676.