Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

М.С. Держалюк

Анотація

Стаття присвячена виборам до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р., які завершилися перемогою і здобуттям конституційної більшості нині правлячою коаліцією Фідесу-Угорського громадянського союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП) - (Fidesz–KDNP). Аналізується її виборча платформа «Війна або мир», центром якої було ставлення до російсько-української війни. Вказується, що ця війна розділа політичні сили Угорщини на два табори – прихильників нейтралітету (миру) або прихильників підтримки України (війни). Правляча коаліція відстоювала нейтралітет, невтручання у війну, що гарантувало збереження миру і спокою для громадян Угорщини. Усі опозиційні сили демонстрували прихильність до України проти Росії. Влада звинувачувала останніх у тому, що їхня проукраїнська і антипутінська діяльність складала небезпеку і загрозу поширення війни на територію Угорщини. Наголошується, що завдяки такій позиції Фідес-ХДНР в цілому по Угорщині і особливо серед закордонних угорських спільнот здобув переконливу перемогу, а опозиційний блок із шести партій, хоч і переконливо переміг у 17 з 18 округів Будапешта, в цілому по країні зазнав значної поразки.


Висвітлюються основні причини неочікуваної перемоги правлячої коаліції Фідес – ХДНП на цих виборах. Серед них: коаліція гнучко поєднала центристські і правоцентристські цінності, синтезувала їх і вивищилася над вузькопартійними інтересами, перетворилася на широкий народний фронт угорської нації. Зазначається й те, що упродовж 12-ти річного перебування при владі в країні було завершено трансформаційні перетворення: прийнято новий Основний закон (конституцію), сформовано відповідне законодавство, запроваджено національно-демократичну модель політичної і економічної влади, що відповідала державним і єесевським стандартам. Внутрішня політика спрямовувалася на розвиток традиційних галузей економіки і формування сучасних форм господарювання. Відносно високий економічний розвиток країни було забезпечено завдяки ефективному використанню іноземних інвестицій, міжнародних ринків, які далеко не обмежуються країнами ЄС. Угорщина розвиває тісне співробітництво з країнами усіх регіонів, якщо забезпечуються її національні інтереси. Велика увага приділяється підтримці і захисту угорських спільнот, які мешкають у сусідніх з Угорщиною державах (Румунії, Словаччині, Сербії, Україні). На законодавчому рівні статус закордонних угорців у порівнянні з угорцями самої країни практично прирівнюється. Політика національного єднання, визнання угорців, незалежно від країни їхнього проживання, членами єдиної угорської нації, набула загального схвалення. Сконцентрованість внутрішньої та зовнішньої політики на пріоритеті угорських інтересів допомогла Фідесу перетворитися на авторитетну і надійну політичну силу країни, яка цивілізованими методами бореться за майбутнє Угорщини, всебічний розвиток її народу, збереження ідентичності угорських закордонних спільнот, недопущення асиміляції, масової еміграції та обмеження їх прав за національними ознаками. Крім того, правлячій коаліції вдалося сформувати надійний фінансовий, кадровий, медійний потенціал, значною мірою розширити електоральне поле своєї діяльності, з яким жодна опозиційна політична сила конкурувати не в змозі, особливо під час виборів до Державних Зборів. Проаналізовано якісний склад нового парламенту. Висвітлюється перебіг обрання нового Президента Угорщини 9 березня, спікера новообраного парламенту, його заступників та керівників парламентських фракцій 2 травня, і насамкінець – Прем’єр-міністра Угорщини 16 травня та затвердження нового уряду країни на чолі з Віктором Орбаном 24 травня.


Велика увага приділяється формуванню угорсько-українських відносин. Аналіз політичних процесів під час виборчої кампанії та у перші місяці після завершення виборів, зокрема ставлення Будапешта до агресії РФ проти України, до формування угорсько-українських взаємин, дозволив зробити висновки, що пріоритети міжнародної діяльності правлячої коаліції Угорщини залишатимуться незмінними: служіння інтересам угорської нації на усіх територіях її проживання, зокрема підтримка, захист і надання допомоги угорським національним спільнотам у Румунії, Словаччині, Сербії та Україні. Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. підтвердили, що ці принципи є незмінними і продовжують носити зобов’язальний характер у діяльності владних інституцій Угорщини.


Підкреслюється, що рівень розвитку двосторонніх відносин Угорщини із сусідніми державами узалежнюватиметься від того, наскільки будуть забезпечуватися інтереси угорських закордонних спільнот (надання подвійного громадянства, статусу автономії для спільноти, формування умов культурно-освітнього розвитку на національній мові і традиціях). У такому ж стані перебуватимуть і угорсько-українські відносини. Угорщина підтримує територіальну цілісність України, її європейський вибір, засуджує російську агресію, підтримує санкційну політику ЄС проти РФ, надала притулок для 800 тис. біженців з України. Понад 100 тисяч осіб з України перебуває в Угорщині нелегально. Угорщина дозволила з 19 липня транзит зброї інших держав через її територію до України. Але вона продовжує зберігати нейтралітет у російсько-українській війні, підтримує енергетичні санкції ЄС проти РФ у такий спосіб, щоб це не зашкодило її економічним іитересам. Водночас вона не погоджується на застосування щодо угорської спільноти Закарпаття низки положень законів про освіту та порядок застосування української мови як державної на території України, що набули чинності в 2017 та 2019 рр.


Наголошується, що врегулювання культурно-освітніх питань угорської спільноти Закарпаття має стати пріоритетним завданням для обох країн.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Держалюк, М. (2022) «Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. та перспективи українсько-угорських відносин (Частина 2)», Проблеми всесвітньої історії, (19), с. 143–175. doi: 10.46869/10.46869/2707-6776-2022-19-9.
Розділ
Статті
Біографія автора

М.С. Держалюк

Держалюк Микола Степанович – доктор історичних наук, головний науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Посилання

Derzhalyuk, M.S. (2012). Okupatsiyna polityka Uhorshchyny v Ukrayini u roky Velykoyi Vitchyznyanoyi viyny [The occupation policy of Hungary in Ukraine during the Great Patriotic War]. Storinky voyennoyi istoriyi Ukrayiny: zb. nauk. st. [Pages of the military history of Ukraine: coll. of science articles.], 15, pp. 98-128. [In Ukrainian].

Derzhalyuk, M.S. (2021). Trianonsʹkyy myrnyy dohovir – dzherelo nestabilʹnosti u Tsentralʹno-Skhidniy Yevropi (Chastyna 3) [The Treaty of Trianon – a source of instability in Central and Eastern Europe (Part 3)]. Problemy vsesvitnʹoyi istoriyi [Problems of world history], 2 (14), pp. 26-106. [In Ukrainian].

Szabó, M. (2003). Az orosz nevelés története (988-1917). Budapest, Pro-Print Könyvkiadó Csíkszereda. [In Hungarian].

Fedinec, C., Halász, I., Tóth, M. (2016). A független Ukrajna - államépítés, alkotmányozás és elsüllyesztett kincsek. Budapest: MTA TK, Kalligram. [In Hungarian].

Lenthar, B. Kozakok es hadurak: honnan ered az orosz-ukran ellentet? [Online]. Available from: https://hvg.hu/360/20220220_honnan_jon_az_oroszukran_ellentet [In Hungarian].

Lenthar, B. Ukrajna tortenete az orosz elnyomastol a szovjet terrorig. [Online]. Available from: https://hvg.hu/vilag/20220306_russzifikacio_es_nemzeti_ebredes_ukrajna_az_orosz_carok_uralma_alatt [In Hungarian].

Csikos, S. (2015). A Majdan elotortenete. Dialektika. XIX. évfolyam 1. (135.) szám, pp. 12-15. [In Hungarian].

Hovanyecz, L. (2005). Nemzensztrategia es Europa. Magyarkent Europaban. Budapest. [In Hungarian].

Orban, V. A haborus zona egyre kozelebb kerulhet Magyarorszaghoz. [Online]. Available from: https://www.karpatinfo.net/2022/7/1/orban-viktor-haborus-zona-egyre-kozelebb-kerulhet-magyarorszaghoz-200061120/ [In Hungarian].

Szijjarto, P. Van forgatokonyv arra az esetre is, ha ki kell menekiteni a Karpataljai magyarokat. 2022.07.15. [Online]. Available from: https://www.karpatinfo.net/2022/7/15/szijjarto-peter-van-forgatokonyv-arra-az-esetre-ha-ki-kell-menekiteni-karpataljai-magyarokat-200061644 [In Hungarian].

Uhorshchyna mozhe vvesty viysʹka do Zakarpattya, yakshcho viyna diyde do rehionu [Hungary can send troops to Transcarpathia if the war reaches the region]. [Online]. Available from: https://meta.ua/uk/news/politics/50593-ugorschina-mozhe-vvesti-viiska-do-zakarpattya-yakscho-viina-diide-do-regionu-siiyarto/10163079 [In Hungarian].

Orban isklyuchil odnostoronniy vvod voysk Vengrii na Ukrainu bez razresheniya NATO [Orban ruled out the unilateral entry of Hungarian troops into Ukraine without NATO permission]. Ria Novosti. [Online]. Available from: https://ria.ru/20220406/vengriya-1782136096.html [In Ukrainian].

Sydorenko, S. Uhorshchyna obyraye storonu zla. Znovu yak u 1939 rotsi [Hungary chooses the side of evil. Again as in 1939]. 22.7.2022. Yevropeysʹka pravda. [Online]. Available from: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/07/22/7143690/ [In Ukrainian].

Vereshchuk sumnivayetʹsya, shcho khoche Orban za lyubov do RF – deshevyy haz chy Zakarpattya [Vereshchuk doubts what Orban wants for his love for the Russian Federation – cheap gas or Transcarpathia]. 22.03.2022. [Online]. Available from: https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/22/7333650/ [In Ukrainian].

Premʺyeru Uhorshchyny dovedetʹsya obraty mizh RF ta inshym svitom [The Prime Minister of Hungary will have to choose between the Russian Federation and the rest of the world]. [Online]. Available from: https://racurs.ua//ua/n169270-premjeru-ugorschyny-dovedetsya-obraty-mij-rf-ta-inshym-svitom-zelenskyy.html [In Ukrainian].

Orban nazvav Zelensʹkoho protyvnykom svoho rezhymu [Orban called Zelensky an opponent of his regime]. [Online]. Available from: https://racurs.ua/n169213-orban-nazvav-zelenskogo-protyvnykom-svogo-rejymu.html [In Ukrainian].

Vid Lytvy do Uhorshchyny: khto v Yevropi pidtrymuye, a khto blokuye shvydkyy vstup Ukrayiny do ES [From Lithuania to Hungary: who in Europe supports and who blocks the rapid accession of Ukraine to the EU]. [Online]. Available from: https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/25/7334348/ [In Ukrainian].

Szijjártó, P. Bekérette Ukrajna budapesti nagykövetét. [Online]. Available from: https://infostart.hu/belfold/2022/04/06/szijjarto-peter-bekerette-ukrajna-budapesti-nagykovetet [In Hungarian].

Danilov: Magyarorszag ismerte Putyin tervet, es el akart venni maganak egy teruletreszt. 2022.05.02. [Online]. Available from: https://www.karpatinfo.net/2022/5/2/danilov-magyarorszag-ismerte-putyin-tervet-es-el akart-venni-maganak-egy-teruletreszt- 200058818 [In Hungarian].

Sydorenko, S. Orban mriye pro rozpad Ukrayiny y viddilennya Zakarpattya, ale diy, za yaki mozhna bulo b yoho prytysnuty, ne bulo [Orban dreams of the disintegration of Ukraine and the secession of Transcarpathia, but there were no actions that could pressure him]. [Online]. Available from: https://gordonua.com/ukr/blogs/sergey-sidorenko/orban-mrije-pro-rozpad-ukrajini-ta-viddilennja-zakarpattja-ale-dij-za-jaki-mozhna-bulo-b-jogo-pritisnuti-ne-bulo-1607242.html [In Ukrainian].

Szijjarto, P. Minden eszkozzel fel kell lepni az atomfegyverek terjedese es hasznalata ellen. 2022.08.02. [Online]. Available from: https://www.karpatinfo.net/2022/8/2/szijjarto-minden-eszkozzel-fel-kell-lepni-az-atomfegyverek-terjedese-es-hasznalata-ellen-200062247 [In Hungarian].

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають