ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА: ВИТОКИ І НАСЛІДКИ (ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті проаналізовано особливості зміни соціально-економічного лідерства наприкінці ХІХ століття. Показано, що відставання Великої Британії від своїх конкурентів на зовнішніх
ринках пов’язано з переходом на екстенсивний алгоритм існування найбільшої імперії світу, яка стала батьківщиною промислового перевороту, її переорієнтацією на фінансово-лихварські
механізми отримання надприбутків, що є показником початку стадіально-цивілізаційного занепаду класичної буржуазної формації. Показано, що Німеччина, яку і в наш час багато
істориків продовжують вважати головним винуватцем Першої світової війни, в цей період отримує конкурентні переваги насамперед за рахунок форсування інноваційної складової свого
розвитку, обумовленого обранням принципово іншої, відносно англо-саксонскої, моделі суспільного ладу посткапіталістичного типу. Важливо, що саме на основі подібних засад нового
суспільного ладу вже у ХХ столітті низка розвинених країн Сходу і Заходу здійснили економічне диво.
Доведено, що витоки антагонізму між найпотужнішими геополітичними гравцями, який призвів до Великої війни, обумовлені не стільки так званим колоніальним переділом світу, скільки
зіткненням двох несумісних стратегій подальшого існування людства. Причому, приреченість Російської імперії за такого підходу, була пов’язана саме з тим, що черговий раз втративши
історичний шанс власної модернізації, вона у світовому воєнному конфлікті, який був неминучим, через панування в державі компрадорські орієнтованого «класу, що байдикує» (Т. Веблен),
обрала статус сателіта Великої Британії та Франції, які на той час були основним форпостом саме загниваючого монопольно-фінансового та загарбницького імперіалізму якісно нового
глобального типу, що, врешті-решт, став головною причиною обох світових, а потім Холодної та нинішньої «гібридної», війн (нинішній путінський режим є похідним від сучасної глобальної
«світосистеми» вже постмодерного неоколоніалізму). Також спростовано гіпотезу, що причиною Першої та Другої світових воєн був виключно агресивний націоналізм, який насправді у формі нацизму став лише неконструктивною реакцією на глобально-лихварський паразитизм, що спричинив Першу світову війну та «комуністичний експеримент», породжений громадянською війною, обумовленою катастрофою ще небаченої за масштабами воєнної бійні 1914-1918 років.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Bjalog Ju. Germanyja: ot polytyky Bysmarka k kolonyal'noj polytyke. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: https://invirostov.livejournal.com/163725.html
Samsonov O. Germanyja na puty k Pervoj myrovoj vojne. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: https://topwar.ru/8533-germaniya-na-puti-k-pervoy-mirovoy-voyne.html
Shymov Ja. Avstro-Vengerskaja ymperyja. – M.: Eksmo, 2003. – 608 s.
Kagarlyckyj B.Ju. Ot ymperyj – k ymperyalyzmu. Gosudarstvo y voznyknovenye burzhuaznoj cyvylyzacyy. – M.: Yzd. dom Gos. un-ta – Vysshej shkoly ekonomyky, 2010. – 680 s.
Galyn V.V. Polytekonomyja vojny. Kak Ameryka stala myrovym lyderom. – M.: Algorytm, 2012. – 400 s.
Galyn V.V. Polytekonomyja vojny. Torzhestvo lyberalyzma. 1919-1939. – M.: Algorytm, 2007. – 416 s.
Ljuksemburg R. O socyalyzme y russkoj revoljucyy. Yzbrannye stat'y, rechy, pys'ma. – M.: Polytyzdat, 1991. – 399 s.
Anglyja v konce XIX v. Otstavanye ot osnovnyh konkurentov. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://tourism-london.ru/spavochnik-po-velikobritanii/istoricheskoe-stanovlenie-velikobritanii/626-angliya-v-konce-xix-v-otstavanie-ot-osnovnyh-konkurentov.html
Fedotov G. Uchenye ob ymperyalyzme v odnoymennoj knyge D.A. Gobsona. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu http://ruskline.ru/analitika/2014/10/21/ uchenie_ob_imperializme_v_odnoimennoj_knige_da_gobsona/
Anglyja nakanune pervoj myrovoj vojny. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://tourism-london.ru/spavochnik-po-velikobritanii/istoricheskoe-stanovlenie-velikobritanii/637-angliya-nakanune-pervoy-mirovoy-voyny.html
Ekonomycheskoe razvytye vedushhyh kapytalystycheskyh stran s 70-h gg. HIH v. y do Pervoj myrovoj vojny. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Econom/golub/04.php
Shmorgun O. Universal'ni harakterystyky neokorporatyvizmu v cyvilizacijnomu vymiri // Ljudyna. Rozum. Istorija: za materialamy filosofs'kyh chytan' pam’jati I. V. Bojchenka. – Zb. nauk. prac' «Filosofs'ki dialogy’2011». – K., 2011. – S. 222-237.
Tojnby A.Dzh. Perezhytoe. Moy vstrechy. – M.: Ajrys-press, 2003. – 672 s.
Travyn D., Marganyja O. Evropejskaja modernyzacyja: V 2 kn. Kn. 1. – M.: AST, SPb.: Terra Fantastica, 2004. – 665 s.
Travyn D., Marganyja O. Evropejskaja modernyzacyja: V 2 kn. Kn. 2. – M.: AST, SPb.: Terra Fantastica, 2004. – 572 s.
Shmorgun O. Solidarysts'ko-korporatyvna paradygma antykryzovogo rozvytku Ukrai'ny // Kul'turno-cyvilizacijnyj prostir Jevropy i Ukrai'na: osoblyvosti stanovlennja ta suchasni tendencii' rozvytku. K.: Instytut jevropejs'kyh doslidzhen' NAN Ukrai'ny, 2010. – S. 389-403.
Shmorgun O. Cyvilizacijna sutnist' epohy bonapartyzmu ta istorychnyj shans al'ternatyvnogo rozvytku Rosijs'koi' imperii' // Vitchyznjana vijna 1812 roku v konteksti postupu vsesvitn'oi' istorii'. – K.: Feniks, 2013. – S. 207-235.
Polan'y K. Velykaja transformacyja. Polytycheskye y ekonomycheskye ystoky nashego vremeny. – SPb.: Alejteja, 2002. – 320 s.
Aron R. Myr i vijna mizh nacijamy. – K.: MP «Junivers», 2000. – 688 s.
Hobsbaum E. Vek ymperyy. 1875-1914. – Rostov n/D: Fenyks, 1999. – 512 s.
Gyl'ferdyng F. Kapytal. Novejshaja faza v razvytyy kapytalyzma. – M.: Gosudarstvennoe yzdatel'stvo, 1924. – 480 s.
Il'i'n V.V. Finansova cyvilizacija. – K.: Knyga, 2007. – 528 s.
Pareto V. Kompendyum po obshhej socyologyy. – M.: Yzd. Dom GU VShE, 2008. – 511 s.
Veblen T. Teoryja prazdnogo klassa. – M.: Knyzhnyj dom «LYBROKOM», 2010. – 368 s.
Kory L. Morgany. Dynastyja krupnejshyh olygarhov. – M.: ZAO Centrpolygraf, 2012. – 477 s.
Shmorgun O. Svitova finansova kryza v cyvilizacijnomu vymiri // Filosofs'ka dumka. – 2009. – №2. – S. 56-72.
Hobsbaum E. Vek kapytala. 1848-1875. – Rostov n/D: Fenyks, 1999. – 480 s.
Burakov Ju.V., Pytl'ovana L.Ju. Narysy istorii' Anglii' novogo chasu. – L'viv: Centr Jevropy, 2003. – 128 s.
Sorel' Zh. Socyal'nye ocherky sovremennoj ekonomyy: Degeneracyja kapytalyzma y degeneracyja socyalyzma. – M.: KRASAND, 2011. – 376 s.
Ekonomycheskaja ystoryja kapytalystycheskyh stran. – M.: Yzdat. Moskovsk. un-ta, 1986. – 360 s.
Arendt H. Dzherela totalitaryzmu. – K.: Duh i Litera, 2005. – 584 s.
Gobson Dzh. Ymperyalyzm. – M.: Knyzhn. dom «LYBROKOM», 2010. – 288 s.
Kuznjecov O. Anglosaksons'ka model' global'nogo kapitalizmu. – K.: Osvita Ukrai'ny, 2010. – 494 s.
Kropotkyn P. A. Hleb y volja. Sovremennaja nauka y anarhyja. – M.: Pravda, 1990. – 638 s.
Katasonov V. Centrobanky na sluzhbe «hozjaev deneg». Kn. 1.: Centrobanky ystoryja y sovremennost'. – M.: Byblyoteka REO ym. S. F. Sharapova, 2018. – 304 s.
Buharyn N.Y. Problemy teoryy y praktyky socyalyzma. – M.: Polytyzdat, 1989. – 512 s.
Ystoryja SSSR. HIH – nachalo HH v. – M.: Vys. shk., 1987. – 542 s.
Pokrovskyj M.N. Ymperyalystycheskaja vojna. – M.: Yzd-vo Kommunystych. Akademyy, 1931. – 340 s.
Kagarlyckyj B. Peryferyjnaja ymperyja: Rossyja y myrosystema. – M.: Ul'tra. Kul'tura, 2004. – 528 s.
Kolpakydy A., Potapov G. Nykolaj svjatoj yly krovavyj? [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://loveread.ec/read_book.php?id=65334&p=2
Tarnovskyj K. Socyal'no-ekonomycheskaja ystoryja Rossyy. Nachalo HH v. Sovetskaja ystoryografyja seredyny 50-h – nachala 60-h godov. – M.: Nauka, 1990. – 292 s.
Erohyna O. Germanskyj kapytal v rossyjskoj ekonomyke v konce HIH – nachale HH veka // Vestnyk Cheljabynskogo gosudarstvennogo unyversyteta. – 2009.12(150). – Ystoryja. Vyp. 31. – S. 36-41.
Caregradskaja Ju. Gosudarstvennyj dolg v dorevoljucyonnoj Rossyy: ystoryko-pravovye aspekty stanovlenyja y razvytyja // Aktual'nye problemy rossyjskogo prava. – 2015. – №7 (56) yjul'. – S.65-70.
Bovykyn V.Y. Francuzskye banky v Rossyy. Konec XIX – nachalo XX v. – M.: ROSSPEN, 1999. – 256 s.
Syrotkyn V. Vehy otechestvennoj ystoryy. Ocherky y publycystyka. – M.: Mezhdunar. otnoshenyja, 1991. – 272 s.
Antonov M. Kapytalyzmu v Rossyy ne byvat'! – M.: Jauza, Eksmo, 2005. – 672 s.
Chuntulov V.T. y dr. Ekonomycheskaja ystoryja SSSR: Ucheb. dlja ekon. vuzov. – M.: Vyssh. shk., 1987. – 368 s.
Rossyja vo vneshneekonomycheskyh otnoshenyjah: uroky ystoryy y sovremennost': materyaly k konferencyy. – M.: Rossyjskaja akademyja nauk, Yn-t nauch. ynformacyy po obshhestvennym naukam, 1993. – 228 s.
Maevskyj Y. K voprosu o zavysymosty Rossyy v peryod Pervoj myrovoj vojny. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: https://scepsis.net/library/id_644.html
Hal'garten H. Ymperyalyzm do 1914 goda. – M.: Yzdatel'stvo ynostrannoj lyteratury, 1961. – 695 s.
Galyn V. Kapytal Rossyjskoj ymperyy. Praktyka polytycheskoj ekonomyy. – M.: OOO «Yzdatel'stvo Algorytm», 2015. – 352 s.
Mart'janov A. Rossyy: kak my vekamy byly stranoj-dolzhnykom. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.odnako.org/blogs/kreditnaya-istoriya-rossii-kak-mi-vekami-bili-stranoy-dolzhnikom/
Shmorgun O. Demografichna katastrofa jak chynnyk global'noi' vojennoi' zagrozy. Chastyna 2. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: http://www.kontrast.org.ua/news/2591.html
Uprjamcev S. Fynansovaja Antanta: pervye voennye zajmy russkogo pravytel'stva na anglo-francuzskom denezhnom rynke (1914 god). [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: http://ist-konkurs.ru/raboty/2014/1530-finansovaya-antanta-pervye-voennye-zajmy-russkogo-pravitelstva-na-anglo-frantsuzskom-denezhnom-rynke-1914-god
Fynansovyj krah Rossyjskoj Ymperyy. [Elektronnyj resurs]. – Rezhym dostupu: https://arctus.livejournal.com/101381.html
Jelavych B. Istorija Balkan. XX stolittja. – K.: Svenas, 2004. – 600 s.
Shmorgun O. Suspil'no-politychnyj dyskurs mizhnarodnyh problem Jevropejs'kogo kontynentu // Ukrai'na v Jevropi: kontekst mizhnarodnyh vidnosyn. – K.: Feniks, 2011. – S. 77-99.
Geffernen M. Znachennja Jevropy. Geografija ta geopolityka. – K.: Duh i Litera, 2011. – 464 s.
Shmorgun O. Misceve samovrjaduvannja jak osnova jevropejs'koi' modeli gromadjans'kogo suspil'stva // Istorychnyj dosvid stanovlennja instytutiv gromadjans'kogo suspil'stva v krai'nah Jevropy. Zbirnyk naukovyh prac'. – K.: Derzhavna ustanova «Instytut vsesvitn'oi' istorii'», 2012. – S. 165-191.
Rotshyl'd Dzh. Shidno-central'na Jevropa mizh dvoma svitovymy vijnamy – K.: Megatajp, 2001. – 496 s.
Lozun'ko S. «Urodlyvoe detyshhe Versalja», yz-za kotorogo proyzoshla Vtoraja myrovaja vojna. – K.: «2000» : «Dovira», 2011. – 431 s.
Nacyonal'naja polytyka v stranah formyrujushhegosja sovetskogo bloka 1944-1948. – M.: Nauka, 2004. – 551 s.
Jevropa ta i'i' bolisni mynuvshyny. – K.: Nika-Centr, 2009. – 272 s.
Shmorgun O. Vsesvitn'o-istorychni trendy rozvytku ljudstva: porjatunok chy katastrofa?! Problemy vsesvitn'oi' istorii'. 2018, №2 (1). – S. 17-37.
Shmorgun O. Moderni etnonacional'ni procesy: potencial antykryzovogo rozvytku Ukrai'ny // Problemy vsesvitn'oi' istorii': naukovyj zhurnal. – №2. – 2016. – S. 30-49.
Bryl' R. Oshybka Rotshyl'da. Pochemu populyzm Makrona mozhet pohoronyt' ES. [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: http://www.dsnews.ua/economics/oshibka-rotshilda-pochemu-populizm-makrona-mozhet-pohoronit-28082017220000
Tymofeev V. Ukraynskyj byznes vlastytelej myra: zachem Grojsman vstrechaetsja s baronom Rotshyl'dom. [Elektronnyj resurs] – Rezhym dostupu: https://kp.ua/politics/580231-ukraynskyi-byznes-vlastytelei-myra-zachem-hroisman-vstrechaetsia-s-baronom-rotshyldom