Теоретико-методологічні критерії та принципи системного аналізу міжнародних відносин
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття містить огляд загальних критеріїв та принципів системного аналізу, які використовуються основними науковими школами теорії міжнародних відносин. Предтечею поширення методології системного аналізу стала загальна теорія систем, мета якої полягала у з‘ясуванні структурної подібності загальносистемних закономірностей, їх узагальненні та виявленні принципів системного моделювання у різних галузях наукових досліджень. У 1950-1960-х рр. системний аналіз нерідко сприймався як міждисциплінарний чи навіть «наддисциплінарний» підхід, що синтезує методологію вивчення складних технічних і соціальних систем.
У науці про міжнародні відносини застосування системного аналізу стало підґрунтям для виникнення універсальної пояснювальної теорії, сенс якої полягає в класифікації та інтерпретації різних станів і структурних змін у сфері багатосторонньої міждержавної взаємодії. Продовжуючи раціоналістичну наукову традицію, системний підхід відкрив широкі можливості для концептуалізації міжнародного взаємодії, включаючи виявлення логічної обумовленості, типологічних закономірностей міжнародних відносин та їх верифікації за допомогою емпіричних даних.
Поняття «міжнародна система», що виникло в рамках структурно-функціонального підходу, означає сукупність акторів, які розташовані в конфігурації влади (структурі) й залучені до регулярних моделей взаємодії (процесів). На практиці міжнародна система реалізується як самодостатній та саморегулюючий комплекс взаємовідносин міжнародних суб’єктів на рівні держав, міжнародних організацій та акторів недержавного рівня в межах відповідної історично обумовленої структури. Роль головного системоутворюючого чинника виконують домінуючі, політично окреслені й детерміновані форми відносин між акторами міжнародної системи. Тип міжнародної системи, включаючи багатополярну, біполярну або однополярну, істотно впливає на модальність і правила міждержавної взаємодії, що становлять основу відповідного міжнародного порядку.
У соціально-політичному контексті феномен міжнародної системи доречно розглядати як абстрактну рамкову модель, у просторі якої відбувається співіснування різних суспільств та, відповідно, як сферу конкуренції відповідних форм і векторів суспільного розвитку. Доречно враховувати, що системна теорія не приділяє пріоритетної уваги ціннісно-ідеологічним характеристикам, зокрема й залежності політичних та зовнішньополітичних рішень від ідей, культурних стереотипів, ціннісних преференцій, специфіки мислення та методів прийняття рішень представниками політичних еліт окремих державних суб’єктів. Оцінка впливу цих чинників на міжнародні відносини вимагає залучення інших міждисциплінарних методів, які використовуються у межах політичного та соціологічного аналізу.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Посилання
Peregudov, F.I., Tarasenko, F.P. (1989). Vvedeniye v sistemnyy analiz. Moskva: Vysshaya shkola. [In Russian].
Bertalanffy, L. von. (1968). General System Theory: Foundations, Development, Applications. New York: George Braziller. [In English].
Bertalanfi, L. fon. (1969). Obshchaya teoriya sistem: kriticheskiy obzor. Issledovaniya po obshchey teorii sistem. Sb. perevodov. Moskva: Progress, pp. 23-82. [In Russian].
Kveyd, E. (1969). Analiz slozhnykh sistem. Metolologiya analiza pri podgotovke voyennykh resheniy. Moskva: Sovetskoye radio. [In Russian].
Parsons, T. (1991). The Social System. 2nd ed. London: Routledge. [In English].
Rapoport, A., Horvath, W.J. (1961). A study of a large sociogram. Behavioral Science, Vol. 6, No. 4, pp. 279-291. [In English].
Easton, D. (1953). The Political System: An Inquiry into the State of Political Science. New York: Alfred A. Knopf. [In English].
Easton, D. (1957). An Approach to the Analysis of Political Systems. World Politics, Vol. 9, No. 3, pp. 383-400. [In English].
Easton, D. (1965). A Framework for Political Analysis. Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. [In English].
Easton, D. (1965). A Systems Analysis of Political Life. New York: Wiley. [In English].
Roskin M.G. Systems analysis. Britannica.com. [Online]. Available from: https://www.britannica.com/topic/political-science/Enduring-debates-in-political-science [In English].
Kaplan, M. (1957). System and Process in International Politics. New York: John Wiley & Sons. [In English].
Morton A. Kaplan, renowned political scientist, international relations scholar (1921–2017). The University of Chicago. [Online]. Available from: https://socialsciences.uchicago.edu/ announcement/morton-kaplan-renowned-political-scientist-international-relations-scholar-1921%E2%80%932017 [In English].
Kaplan, M.A. (1957). System and Process in International Politics. N.Y.: Wiley & Sons Inc. [In English].
Kaplan, M.A. (1957). Balance of Power, Bipolarity and Other Models of International Systems. The American Political Science Review, Vol. 51, No. 3, pp. 684-695. [In English].
Kaplan, M.A. (1969). Variants on Six Models of the International System. Rosenau J.N. (Ed.). International Politics and Foreign Policy. A reader in research and theory. New York, London: Free Press; Collier-Macmillan Limited, pp. 291-303. [In English].
Koppelʹ, O.A., Parkhomchuk, O.S. (2001). Mizhnarodni systemy. Svitova polityka. Kyiv: FADA. [In Ukrainian].
Sanders, D. (1999). Mezhdunarodnyye otnosheniya: neorealizm i neoliberalizm Politicheskaya nauka: novyye napravleniya. R. Gudina, Kh.D. Klingemanna (eds). Moskva: Veche, pp. 410-424. [In Russian].
Brecher, M., Ben Yehuda H. (1985). System and Crisis in International Politics. Review of International Studies, Vol. 11, No. 1, pp. 17-36. [In English].
Tolstov, S.V. (2004). Systema mizhnarodnykh vidnosyn: vnutrishni zvʺyazky ta rehulyuyuchi mekhanizmy. Antolohiya tvorchykh dosyahnenʹ. Kyiv: Instytut svitovoyi ekonomiky i mizhnarodnykh vidnosyn, pp. 263-289. [In Ukrainian].
Young, O.R. (1968). A Systemic Approach to International Politics. Princeton, N.J.: Princeton University, Center of International Studies, Woodrow Wilson School of Public and International Affairs. [In English].
Waltz, K.N. (1979). Theory of lnternational Politics. Reading (Mass.), Menlo Park (CA), London etc.: Addison-Wesley Publishing Co. [In English].
Waltz, K.N. (1986). Anarchic Orders and Balances of Power. Neorealism and its critics. R.O. Keohane (ed.). New York: Columbia University Press, pp. 98-130. [In English].
Ruggie, J.G. (1986). Continuity and Transformation in the World Polity: Toward a Neorealist Synthesis. Neorealism and its critics. R.O. Keohane (ed.). New York: Columbia University Press, pp. 131-157. [In English].
Tsygankov, P.A. (1994). Politicheskaya sotsiologiya mezhdunarodnykh otnosheniy. Soderzhaniye i formy mezhdunarodnogo sotrudnichestva. Moskva: Radiks. [In Russian].
Hart, J. (1985). Power and Polarity in the International System. Polarity and War. A.N. Sabrosky (ed.). Boulder, Col.: Westview press, pp. 25-40. [In English].
Waltz, K.N. (1993). The Emerging Structure of International Politics. International Security, Vol. 18, No. 2, pp. 44-79. [In English].
Brecher, M., James, P., Wilkenfeld, J. (1990). Polarity and Stability: New Concepts, Indicators and Evidence. International Interactions, Vol. 16, No. 1, pp. 49-80. [In English].
Young, O.R. (1968). Political Discontinuities in the International System. World Politics, Vol. XX, No. 2, pp. 369-392. [In English].
Tikner, Dzh. E. (1999). Mezhdunarodnyye otnosheniya pod uglom zreniya postpozitivizma i feminizma. Politicheskaya nauka: novyye napravleniya. R. Gudina, Kh.D. Klingemanna (eds). Moskva: Veche, pp. 425-437. [In Russian].
Gallarotti, G.M. (2010). Cosmopolitan Power in International Relations: A Synthesis of Realism, Neoliberalism and Constructivism. Cambridge etc.: Cambridge University Press. [In English].
Fiammenghi, D. (2011). The Security Curve and the Structure of International Politics: A Neorealist Synthesis. International Security, Vol. 35, No. 4, pp. 126-154. [In English].
Williams, K., Lobell, S., Jesse, N. (eds.). (2012). Beyond Great Powers and Hegemons: Why Secondary States Support, Follow, or Challenge. Stanford (CA): Stanford University Press. [In English].
Vallerstayn, I. (2001). Mir, stabil'nost' i legitimnost', 1990-2025/2050. Analiz mirovykh sistem i situatsiya v sovremennom mire. Moskva: Izd-vo “Universitetskaya kniga”, pp. 347-370. [In Russian].
Mearsheimer, J.J. (2001). The Tragedy of Great Power Politics. New York: W.W. Norton & Company. [In English].
Abu-Lughod, J.L. (1989). Before European hegemony: the world system AD 1250-1350. N.Y.: Oxford University Press. [In English].
Christensen, T., Snyder, J. (1990). Chain Gangs and Passed Bucks: Predicting Alliance Patterns in Multipolarity. International Organization, Vol. 44, No. 2, pp. 137-168. [In English].
Kaufman, S.J., Little, R., Wohlforth, W.C. (2007). The balance of power in world history. New York: Palgrave Macmillan. [In English].
Brecher, M., Wilkenfeld, J., Moser, S. (1988). Crises in the twentieth century. Oxford, New York: Pergamon Press. [In English].
Wayman, F.W., Morgan, T.C. (1990). Measuring Polarity in the International System.. Measuring the Correlates of War. J.D. Singer, P.F. Diehl (eds). Ann Arbor: University of Michigan Press, pp. 139-156. [In English].
Nye, J.S. Jr. (2010). The Future of American Power: Dominance and Decline in Perspective. Foreign Affairs, Vol. 89, No. 6, pp. 2-12. [In English].
Gaddis, J.L. (1992-1993). International Relations Theory and the End of the Cold War. International Security, Vol. 17, No. 3, pp. 5-58. [In English].
Dogovor mezhdu Rossiyskoy Federatsiyey i Soyedinennymi Shtatami Ameriki o garantiyakh bezopasnosti. Proyekt. Ministerstvo inostrannykh del Rossiyskoy Federatsii. 17.12.2021. [Online]. Available from: https://mid.ru/ru/foreign_policy/rso/nato/1790818/ [In Russian].
Soglasheniye o merakh obespecheniya bezopasnosti Rossiyskoy Federatsii i gosudarstv-chlenov Organizatsii Severoatlanticheskogo dogovora. Proyekt. Ministerstvo inostrannykh del Rossiyskoy Federatsii. 17.12.2021. [Online]. Available from: https://mid.ru/ru/foreign_policy/ vnesnepoliticeskoe-dos-e/dvustoronnie-otnosenij-rossii-s-inostrannymi-gosudarstvami/rossia-nato/1790803/ [In Russian].
Arkin, W.M. Exclusive: The CIA's Blind Spot about the Ukraine War. Newsweek. 07/05/2023. [Online]. Available from: https://www.newsweek.com/2023/07/21/exclusive-cias-blind-spot-about-ukraine-war-1810355.html [In English].
Kahanetsʹ, O. Yak Berns domovyvsya z Putinym pro pravyla napadu na Ukrayinu – komentar Andriya Illarionova. Narodnyy ohlyadach. 12.07.2023. [Online]. Available from: https://www.ar25.org/article/yak-berns-domovyvsya-z-putinym-pro-pravyla-napadu-na-ukrayinu.html [In Ukrainian].
“Krashche sʹohodni, nizh zavtra”: shcho hovoryv Putin u vystupi pered svoyimy voyenachalʹnykamy. TSN. 21.12.2022. [Online]. Available from: https://tsn.ua/ato/krasche-sogodni-nizh-zavtra-scho-govoriv-putin-u-vistupi-pered-svoyimi-voyenachalnikami-2227789.html [In Ukrainian].
(2022). Yakym bude svit pislya svitovoyi hlobalʹnoyi kryzy? Analitychna dopovidʹ. Kyiv: АРРС/Ascolt/UP Foundation. [Online]. Available from: https://www.appc.org.ua/mir-posle-mirovogo-globalnogo-krizisa/ [In Ukrainian].
Tolstov, S.V. (2022). Yaku rolʹ u pidvyshchenni oboronozdatnosti Ukrayiny vidihraye inozemna viysʹkova dopomoha? Za identychnistʹ i nezalezhnistʹ. Viyna Rosiyi proty Ukrayiny: istorychni peredumovy ta heopolitychni realiyi / Uporyadnyky H. Boryak, O. Yasʹ. U dvokh kn. Kn. 1. Kyyiv : TOV vydavnytstvo “Klio”. [In Ukrainian].
Tolstov, S.V., Fesenko, M.V. (2023). Dynamika konfliktnoyi vzayemodiyi u vidnosynakh SSHA z SRSR ta Rosiyeyu: porivnyalʹnyy analiz. Konfrontatsiya ta spivrobitnytstvo v mizhnarodnykh vidnosynakh: teoriya i praktyka. Zb. nauk. pratsʹ. Kyiv: DU “Instytut vsesvitnʹoyi istoriyi NAN Ukrayiny”, pp. 116-155. [In Ukrainian].
Tolstov, S.V. (2012). Perekhidnyy etap evolyutsiyi mizhnarodnoyi systemy. Problemy mizhnarodnykh vidnosyn, 5, pp. 49-75. [In Ukrainian].
Tolstov, S.V. (2012). Teoriya evolyutsiyi mizhnarodnoyi systemy: osnovni kryteriyi ta zahalʹni polozhennya. Doslidzhennya svitovoyi polityky, 2 (59), pp. 3-37. [In Ukrainian].
Wohlforth, W.C. (1999). The Stability of a Unipolar World. International Security, Vol. 24, No. 1, pp. 5-41. [In English].
Layne, Ch. (2009). The Waning of U.S. Hegemony–Myth or Reality? A Review Essay. International Security, Vol. 34, No. 1, pp. 147-172. [In English].
Ukraine war is most 'acute threat' to international order enshrined in UN charter – Blinken. The Guardian. 13 Sept. 2023. [Online]. Available from: https://www.theguardian.com/ world/live/2023/sep/13/russia-ukraine-war-live-updates-sevastopol-shipyard-fire-crimea-missile-attack-injuries [In English].
Yayboke, E., Harding, E., Ballard, S., Nzuki, C. (2022). Global security forum 2021. A Report of the CSIS International Security Program. Washington, DC: The Center for Strategic and International Studies. [In English].
Brooks, S.G., Wohlforth, W.C. (2023). The Myth of Multipolarity: American Power's Staying Power. Foreign Affairs, Vol. 102, No. 3, pp. 76-91. [In English].
Bedareva, N.I. (2019). Diplomatiya partnerstva KNR: urovni partnerskikh otnosheniy. Problemy Dal'nego Vostoka, 2, pp. 114-125. DOI: 10.31857/S013128120004645-0 [In Russian].
Ley Shuan. (2020). Kontseptsiya partnerstva v sovremennoy kitayskoy diplomatii. Oykumena. Regionovedcheskiye issledovaniya, 4, pp. 113-123. [In Russian].
Kapitonenko, M. Nova liniya heopolitychnoho rozkolu. IPG - Mizhnarodna polityka ta suspilʹstvo. 15.09.2023. [Online]. Available from: https://www.ipg-journal.io/ua/regioni/svit/nova-linija-geopolitichnogo-rozkolu-1871/ [In Ukrainian].
Chzhao Khuashen, Kortunov, A. (2020). Novaya bipolyarnost' i posledstviya yeye stanovleniya: vzglyady Kitaya i Rossii. RSMD. 7 dekabrya. [Online]. Available from: https://russiancouncil.ru/analytics-and-comments/analytics/novaya-bipolyarnost-i-posledstviya-ee-stanovleniya-vzglyady-kitaya-i-rossii/ [In Russian].
Chzhao Khuashen. (2020). Bipolyarnost', odnopolyarnost' i mnogopolyarnost' v sovremennom mire. RSMD. 28 oktyabrya. [Online]. Available from: https://russiancouncil.ru/analytics-and-comments/analytics/bipolyarnost-odnopolyarnost-i-mnogopolyarnost-v-sovremennom-mire/ [In Russian].
Pakhomov, Yu.N., Pavlenko, Yu.V. (2006). Global'nyye transformatsii sovremennosti. Tsivilizatsionnaya struktura sovremennogo mira. T. 1. Kyiv: Naukova dumka. [In Russian].
Focus 2050. Our key Consensus Forecasts for the next three decades. FocusEconomics. [Online]. Available from: https://info.focus-economics.com/l/871881/2023-07-05/nc5r77/871881/ 16885500729YUcd4f3/FOCUS_2050_2.pdf [In English].
Kastner, J., Wohlforth, W.C. (2021). A Measure Short of War: The Return of Great Power Subversion. Foreign Affairs, Vol. 100, No. 4, pp. 118-131. [In English].
Haass, R. (2008). The Age of Non-polarity: What will follow US Dominance? Foreign Affairs, Vol. 87, No. 3, pp. 44-56. [In English].
Haass, R. (2019). How a World Order Ends. Foreign Affairs, Vol. 98, No. 1, pp. 22-30. [In English].
Reyes, A. The current context: Understanding China and Eurasia in the Multipolar World Order 2.0. HAL open science. [Online]. Available from: https://hal.science/hal-04020081/document [In English].