Реакція Європейського Союзу на російську агресію проти України (2014-2021 рр.)

Анотація

Досліджується реакція Європейського Союзу на російську агресію проти України протягом 2014-2021 рр. Встановлено, що на політичному рівні Євросоюз рішуче засудив неспровоковане порушення Російською Федерацією суверенітету та територіальної цілісності України. Незважаючи на досить тривалу ратифікацію Угоди про асоціацію державами-членами ЄС і відтермінування через російську протидію своєчасного запуску зони вільної торгівлі, ЄС запровадив для України режим автономних торговельних преференцій, що стало конкретним і відчутним заходом економічної підтримки Києва. Російська агресія, а також підписання і ратифікація Угоди про асоціацію жодним чином не вплинули на позицію ЄС щодо перспективи членства в ньому України. Наприкінці 2021 р. членство України в ЄС не обговорювалося, натомість Євросоюз надав Києву значну макрофінансову допомогу. Ці кошти використовувалися з метою зменшення зовнішнього фінансового тиску на Україну, поліпшення її платіжного балансу та забезпечення бюджетних потреб. Не можна применшувати і морального значення безвізового режиму, який ЄС запровадив з Україною у 2017 р. Необхідно зауважити, що рішення стосовно макрофінансової допомоги і лібералізації візового режиму ухвалювалися ЄС із розумінням скрутної ситуації, яка склалася в Україні з початком 2014 р. і були справжнім виявом підтримки української держави. У відповідь на російську окупацію Криму вже у березні 2014 р. запроваджено перші санкції проти російських посадовців, причетних до дій, що порушують територіальну цілісність України. Така реакція видається занадто обережною, адже важко уявити, що від самого початку кримські події та подальше російське вторгнення на сході України відбувалися без участі керівництва РФ і схвалення ним цих агресивних дій. Ситуація частково змінилася лише після збиття пасажирського літака Malaysia Airlines та загибелі громадян ЄС.

Зроблено висновок, що на фоні російської агресії ЄС усіляко підтримував Україну політично й економічно, спонукаючи українське керівництво до проведення необхідних реформ через наступні механізми: Угода про асоціацію, макрофінансова допомога, План дій візової лібералізації. Водночас антиросійська санкційна політика ЄС була досить пасивною. Така нерішуча реакція ЄС на факт брутального порушення Статуту ООН заохотила Москву до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р.